1 січня 1909 року народився Степан Бандера

Степан Бандера

український політичний діяч, ідеолог українського націоналістичного руху ХХ століття

Народився Степан Андрійович Бандера 1 січня 1909 року в Старому Угрині, що в Івано – Франківській області  в родині греко-католицького священика.

Сім'я мала велику бібліотеку, хлопець багато читав. Особливо захоплювався творами Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки.

У буремні 1917—1918 pp. батько, Андрій Бандера, боровся за українську самостійність, розбудовував державне життя Галичини. В 1918 р. його обрали до Української національної ради Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). У 1919—1920 pp. він перебував на посаді капелана в Українській Галицькій Армії (УГА). Степанові запам'яталися розповіді батька про Петлюру, Скоропадського, Троцького, до якого він їздив у складі делегації Центральної Ради після проголошення незалежності в січні 1918 р.

З 1919 по 1927 рік Бандера навчався в Стрийській гімназії. Після її закінчення, в 1928 році він поступає на агрономічне відділення Високої політехнічної школи у Львові. Там Степан Бандера провчився вісім семестрів, але так і не здав дипломного екзамену через свою політичну діяльність.

З 1930 року стає членом ОУН, глибоко пройнявшись її ідеологією. В 1932 – 1933 роках Степан Андрійович стає замісником та керівником Краєвої екзекутиви, так званим комендантом Української Військової Організації (УВО).

Виступав за побудову самостійної України. На початку 30-х pp. зрозумів, що будь-який федералізм — "подібний до колонізації, примушує малі народи підпорядковувати свій життєвий лад під традиції "велетнів". За це критикував і Америку, й СРСР. Однак зазначав: "Штати поневолили диких індіанців, Росія — цивілізовані держави". Його соціалізм мав такі принципи: націоналізація землі, великого капіталу, введення демократичних принципів управління.

Як керівник Крайового Проводу, Степан Бандера приділяв найбільше уваги бойовій референтурі, яку очолював Р. Шухевич.

У червні 1934 року польська поліція арештовує Степана Андрійовича Бандеру та інших членів ОУН. Під час Варшавського процесу  їх судили за приналежність до ОУН та за організацію політичних акцій. Степана Андрійовича було засуджено до ув’язнення у в’язницях в містах Кельц, Вронках та Берестю, де він почергово відсидів до 1939 року. Навіть там він залишався провідником ОУН та підтримував зв’язок із підпіллям.

У зв’язку з нападом Німеччини на Польщу, ситуація на дільницях, де перебували в’язні стала настільки критичною, що в’язнична адміністрація поспіхом евакуювалась і тим самим всі ув’язнені вийшли на свободу. Паралельно з цим помирає провідник ОУН Євген Коновалець та Провід ОУН очолює Андрій Мельник, полковник. Повернувшись в лави ОУН, Степан Бандера почав вимагати його звільнення та змінення тактики організації. Такі події сприяли виникненню серйозного конфлікту. Його наслідком стало відокремлення від ОУН групи людей, що підтримували Бандеру та утворення  в квітні 1941 року організації ОУН-Б. Він проводив активну боротьбу проти Москви та Радянської влади, за що Радянський уряд бачив у ньому небезпечного ворога.

Аналізуючи події в СРСР періоду так званої "хрущовської відлиги", Бандера писав, що більшовики не збираються істотно змінювати своєї ні зовнішньої, ні внутрішньої політики, а отже, й тоталітарної системи. "І хоч комуністичні ідеологи, — зазначав він, — широко пропагують гасло про відхід від сталінізму та новий курс у політиці комуністичного блоку — це лише тактичний маневр". Смерть Сталіна, як наголошував він, до певної міри активізувала антирежимні настрої і сподівання на покращення внутрішнього становища, послаблення тоталітарного тиску на суспільство, пробудила в поневолених народів надію на еволюцію більшовицької системи. Однак на цьому все й скінчилося, бо її дальше зміцнення здійснюють іншими методами та засобами.

Внаслідок такої ситуації Степан Бандера постійно змінює місце проживання, переїжджаючи з місця на місце. Остаточно він облаштувався у місті Мюнхен, де навчалася його донька. Там він провів останні роки свого життя за підробним паспортом на ім’я Штефана Попеля. 15 жовтня 1959 року його вбив агент КДБ Богдан Сташинський, вистріливши йому в обличчя зі спеціального пістолету струмінь ціанистого калію. Через п’ять днів його поховали на мюнхенському цвинтарі.

Його смерть було потрактовано неоднозначно: він мав достатньо як прихильників, так і супротивників. Тож і сам феномен бандерівського руху ще довго цікавитиме дослідників, публіцистів і широке коло читацької громадськості.

Джерело: www.dovidka.biz.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 95 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "1 січня 1909 року народився Степан Бандера"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502