1 вересня 1832 року народився Олександр Поль

Поль Олександр Миколайович

Український дослідник-археолог українсько-німецького походження, верхньодніпровський поміщик, шляхтич, краєзнавець і підприємець, меценат і громадський діяч.

Olexander_PaulОлександр Поль – дивовижна особистість. Не будучи особою королівської крові (в ньому текла кров козацьких старшин та німецьких дворян), не обіймаючи високих державних посад, не успадкувавши від батьків значного капіталу, цей активний і безкорисливий чоловік зумів прожити своє цікаве життя так, що після нього увесь південь України зазнав економічного розквіту. Піднялися десятки заводів, до краю прибули десятки тисяч робітників, а бюджет міста, у якому працював над втіленням своїх задумів Олександр Поль, збільшився в тисячі разів.

У 1832 році, коли О.Поль народився в маєтку своїх батьків на Катеринославщині, населення губернського центру складало близько 8 тисяч осіб. На той час промисловість Катеринослава складалася з суконної фабрики, кількох саловарних, ковальських, цегельних, воскобійного заводів, вітряних млинів та лісових пристаней. Усі ці об’єкти щороку давали прибутків до 10 тисяч на рік...

Молодий дворянин отримав дуже гарну освіту. Після навчання в Полтавському губернському училищі він вступає до Дерптського університету, який закінчив у 1854 році кандидатом дипломатичних наук. Однак процеси, які відбувалися в країні (наближалася реформа зі скасування кріпацтва), вимагали не так дипломатичної, як громадської роботи. О.Поль бере участь у роботі Катеринославського губернського комітету із влаштування селянського побуту. Його регулярно обирають членом Верхньодніпровської повітової земської управи, а також гласним губернського земства. У 1867 році стає членом Ревізійної комісії. У 1869 році його обирають почесним мировим суддею та членом губернської училищної ради… Громадські обов’язки сипалися на О.Поля, наче з Рогу достатку, хоча він і не був любителем канцелярської роботи. Відпочити душею дозволяло дослідницьке хобі.

Селяни часто бачили струнку фігуру непосидющого пана, який, взявши до рук залізну палицю, вирушав блукати степами, обстежуючи оповиті козацькими легендами балки й урочища колишніх вольностей Війська Запорозького. В результаті таких «експедицій» Олександр Поль зібрав чималу колекцію предметів старовини та в 1871 році був обраний дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей. Наприкінці життя його зібрання нараховувало близько 5000 експонатів, з якими можна було ознайомитись в приватному музеї Поля в Катеринославі. Сучасники відзначали рідкісну для колекціонера-аматора системність: музейні експонати були впорядковані відповідно до історичних епох, від найдавніших часів до XVIII століття, знахідки супроводжували детальні коментарі, зазначалося, коли і де було знайдено кожну річ.

Під час однієї з таких подорожей сталася подія, яка поєднала хобі дослідника та його громадську діяльність. Маючи різнобічну освіту, О.Поль зацікавився розмаїтістю рослинного світу та надзвичайною геологічною будовою Криворіжжя. Його увагу привернула 37-метрова гора, яка височила на березі річки Саксагань та мала в народі недобру славу. Місцеві мешканці називали її «Орлине гніздо» та вважали притулком розбійників. За легендою, в горі були заховані неймовірні багатства, але взяти їх могла лише людина чесна та хоробра. Так і сталося.

Озброївшись рушницею та залізною палицею, яку завжди брав із собою в подорожі, Поль піднявся на вершину гори та присів відпочити. Його зацікавила порода, з якої складалася гора, схожа на потужний вихід граніту. Але, відколовши палицею шматок, дослідник побачив, що місце сколу забарвлене в незвичний чорний колір із червоним відтінком. Взявши зразки додому, Александр Поль провів хімічні досліди та виявив у них значний вміст заліза. Як з’ясувалося згодом, до 70 %!

Гласний земства добре розумів, що означає така знахідка для промисловості регіону. Високоякісна руда, розташований неподалік Донецький вугільний басейн та близький вихід до Чорного моря створювали всі умови для розвитку металургії. Але місцева влада з недовірою поставилася до блискучих перспектив, які нареслив О.Поль. Чим возити вугілля з Донбасу? Не волами ж. Щоби довести значимість відкриття, О.Поль їде до Саксонії до всесвітньо відомої Гірничої акдемії Фрайберга, запрошує на Криворіжжя (за 1000 франків на місяць!) знаного гірничого інженера Лео Штріппельмана. Експерт підтвердив значимість родовища та, повернувшись додому, написав книгу, у якій виклав результати своїх досліджень і науково обґрунтував можливість промислової експлуатації об’єкту. Книга була опублікована в Ляйпцигу в 1873 році на кошти О.Поля, а також, перекладена ним російською мовою, вийшла в Петербурзі.

У 1873 році за пропозицією Олександра Миколайовича Катеринославське губернське земство звернулося до Кабінету міністрів з клопотанням про побудову постійного мосту через Дніпро (старий міст був дерев’яний, наплавний – його клали просто на воду) та спорудження залізниці на Кривий Ріг. А оскільки книга Штріппельмана привернула увагу російського уряду, О.Поль намагається розвинути успіх. Своїм коштом він запрошує обстежити родовище ще одного знаного експерта, німецького гірничого інженера берг-мейстера Гартунга, який підтвердив висновки попередника, а також виявив родовища інших корисних копалин. Для «розкрутки» своєї ідеї Поль викорстовує різні засоби: проводить аналізи руди в авторитетних європейських лабораторіях, влаштовує виставку зразків порід в Петербурзькому політехнічному музеї, звертається із проханям провести незалежний аналіз цих зразків до міністрества фінансів… Врешті-решт представники влади почули громадського діяча з далекого українського міста та відправили до Криворіжжя одразу декілька дослідницьких експедицій, які, оглянувши родовище, визнали-таки його цінність та… необхідність залізничного сполучення для його розробки.

Взявши в аренду на 85 років майже 22 000 га найцінніших залізорудних родовищ, О.Поль звертався до російського уряду з пропозицією побудувати на державний кошт чавуноливарний та сталеплавильний заводи, які б працювали на криворізькій руді. Аналізуючи статистику з виготовлення заліза, сталі та чавуну, підприємець зазначав, що південь імперії має потребу майже в 10 мільйонах пудів чавуну, у той час як два існуючих заводи Пастухова та Юза дають лише 300 000 пудів. «Таким чином, — робив висновок О.Поль, — вже зараз південь Росії потребує влаштування, принаймні, 30 таких же заводів, як зазначені вище». Приблизно, так воно й сталося, але дещо пізніше. Війна з Туреччиною загальмувала економічний розвиток імперії, будівництво залізниці було зупинено. Кредитів, про які просив підприємець (на дослідження родовища Поль витратив понад 150000 крб. власних коштів), уряд не дав.

Тож довелося Олександру Миколайовичу звертатися до французьких капіталістів на чолі з генеральним директором товариства Паризько-Ліонської залізниці Полем Талабо та директором товариства магнітно-залізних руд Мокта-ель-Гадід Альфонсом Паррано. Було утворене закрите акціонерне товариство з капіталом 5 мільйонів франків, ¼ частина акцій якого залишалася в О.Поля. Також він отримав 1250000 франків готівкою. Ці кошти дозволили сплатити борги та дати, нарешті, хід справі, корисній для економічного розвитку краю.

О. Поль відчув себе переможцем, спостерігаючи як оновлюється життя краю, та отримавши визнання громади, для якої він працював.

12 листопада 1887 року Олександру Полю надано звання почесного громадянина міста Катеринослава.

Міста на Дніпрі, яке зараз має понад мільйон мешканців і по праву вважається металургійним серцем України. Він був людиною, яка стала заможною і успішною, роблячи заможним і успішним свій край та його людей. Зараз один з центральних проспектів м. Дніпро названий на честь Олександра Поля.

Джерело: Інститут Олександра Поля

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 251 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "1 вересня 1832 року народився Олександр Поль"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502