Василь Сімович визначний український філолог

72093443Василь Іванович Сімович (9 березня 1880, Гадинківці Галичина, Австро-Угорщина, нині: Гусятинського району Тернопільської області — †13 березня 1944), визначний український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ (з 1923).

По закінченні університету в Чернівцях (1904; учень С. Смаль-Стоцького) викладав там у вчительській семінарії; 1902—1903 — співредактор видання РУП, що друкувалися в Чернівцях (журнали «Гасло», «Селянин» та ін.) та рел. «Буковини» (1902—1903). Входив до складу Спілки В. — гуртка укладачів виданого у Чернівцях 1912 під керівництвом В. Кміцикевича «Німецько-українського словника».1914—1918 — співробітник Союзу Визволення України і організатор культурної праці в таборах для українських воєннополонених, яку продовжував від української урядової місії (1919 редактор газети «Шлях»). З мовних курсів для полонених виросла його «Практична граматика української мови» (1918), що в другому виданні (1920) ввібрала елементи наукової граматики. 1920—1923 в Берліні — був редактором в «Української накладні» Я. Оренштайна.
Наукова діяльність1923—1933 — професор Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі (1926—1930 його ректор); це і участь у праці чесько-російського Празького лінгвістичного гуртка дали Сімовичу змогу зосередитися на науковій діяльності:скрипти з староболгарської мови і «Хрестоматія старо-української літератури»;статті з історії морфології (походження займенника що, історія іменників чоловічого роду на -о, морфологія прикметника), фонології (перехід є в о) й історії українського мовознавства і правопису (про граматику Лучкая, правописні системи Драгоманова, абеткові проекти Їречка).З 1933 у Львові, де працює у товаристві «Просвіта» як редактор її науково-популярних видань, серед іншого журналів «Життя і Знання», в якому містить мовні статті пуристичного характеру; бере участь у редагуванні «Української Загальної Енциклопедії» (редактор відділу «Україна»), журналів «Назустріч», «Сьогочасне й Минуле», творів Т. Шевченка, І. Франка.1939—1941 — професор Львівського університету, 1941—1944 редактор «Українського Видавництва». Праці львівського періоду присвячені проблемам сучасної й історії фонології й морфології (українське ненаголошене е, гармонія складів у парадигмі, лабіалізація л), історії правопису, а також практичним проблемам, мовної норми. Сімович був першим найвизначнішим українським фонологом празького напряму, але сполучав ідеї структуралізму з гумбольдтіянсько-потебніянським підходом до мови як вияву духовости нації (особливо виразно в статті «Рідна мова й інтелектуальний розвиток дитини», 1934). Сімович видав з коментарем твори Т. Шевченка («Кобзар» з поясненнями, Ляйпціґ, 1921), І. Франка (вид. творів у видавництві Оренштайна), Лесі Українки («Листування Лесі Українки з О. Маковеем», Л. 1938). Часткова бібліографія праць Сімовича є в брошурі П. Ковалева «Василь Сімович», Вінніпеґ, 1953.

Джерело: http://likeukraine.org.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
Метки текущей записи: ,
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 135 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "Василь Сімович визначний український філолог"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502