Василь Сімович визначний український філолог

72093443Василь Іванович Сімович (9 березня 1880, Гадинківці Галичина, Австро-Угорщина, нині: Гусятинського району Тернопільської області — †13 березня 1944), визначний український мовознавець, філолог і культурний діяч, дійсний член НТШ (з 1923).

По закінченні університету в Чернівцях (1904; учень С. Смаль-Стоцького) викладав там у вчительській семінарії; 1902—1903 — співредактор видання РУП, що друкувалися в Чернівцях (журнали «Гасло», «Селянин» та ін.) та рел. «Буковини» (1902—1903). Входив до складу Спілки В. — гуртка укладачів виданого у Чернівцях 1912 під керівництвом В. Кміцикевича «Німецько-українського словника».1914—1918 — співробітник Союзу Визволення України і організатор культурної праці в таборах для українських воєннополонених, яку продовжував від української урядової місії (1919 редактор газети «Шлях»). З мовних курсів для полонених виросла його «Практична граматика української мови» (1918), що в другому виданні (1920) ввібрала елементи наукової граматики. 1920—1923 в Берліні — був редактором в «Української накладні» Я. Оренштайна.
Наукова діяльність1923—1933 — професор Українського Високого Педагогічного Інституту імені Драгоманова у Празі (1926—1930 його ректор); це і участь у праці чесько-російського Празького лінгвістичного гуртка дали Сімовичу змогу зосередитися на науковій діяльності:скрипти з староболгарської мови і «Хрестоматія старо-української літератури»;статті з історії морфології (походження займенника що, історія іменників чоловічого роду на -о, морфологія прикметника), фонології (перехід є в о) й історії українського мовознавства і правопису (про граматику Лучкая, правописні системи Драгоманова, абеткові проекти Їречка).З 1933 у Львові, де працює у товаристві «Просвіта» як редактор її науково-популярних видань, серед іншого журналів «Життя і Знання», в якому містить мовні статті пуристичного характеру; бере участь у редагуванні «Української Загальної Енциклопедії» (редактор відділу «Україна»), журналів «Назустріч», «Сьогочасне й Минуле», творів Т. Шевченка, І. Франка.1939—1941 — професор Львівського університету, 1941—1944 редактор «Українського Видавництва». Праці львівського періоду присвячені проблемам сучасної й історії фонології й морфології (українське ненаголошене е, гармонія складів у парадигмі, лабіалізація л), історії правопису, а також практичним проблемам, мовної норми. Сімович був першим найвизначнішим українським фонологом празького напряму, але сполучав ідеї структуралізму з гумбольдтіянсько-потебніянським підходом до мови як вияву духовости нації (особливо виразно в статті «Рідна мова й інтелектуальний розвиток дитини», 1934). Сімович видав з коментарем твори Т. Шевченка («Кобзар» з поясненнями, Ляйпціґ, 1921), І. Франка (вид. творів у видавництві Оренштайна), Лесі Українки («Листування Лесі Українки з О. Маковеем», Л. 1938). Часткова бібліографія праць Сімовича є в брошурі П. Ковалева «Василь Сімович», Вінніпеґ, 1953.

Джерело: http://likeukraine.org.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
Метки текущей записи: ,
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 192 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "Василь Сімович визначний український філолог"

Увійти, щоб залишити відгук.

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380992161366