11 листопада 1922 року народився Платон Білецький

Платон Олександрович Білецький

мистецтвознавець, художник, педагог

Bilecykiy Platon OleksandrovichПлатон Білецький — автор понад 200 наукових праць, у тому числі 15 монографій і видань альбомного типу. Його перу належать такі дослідження, як «Китайське мистецтво» (1957), «Українське мистецтво ХVII—ХVIII ст.» (1963), «Український портретний живопис ХVII—ХVIII ст.» (1968), «Георгій Нарбут» (1985); «Апостол України. Життя і творчість Тараса Шевченка» (1998).

Однією фразою він умів характеризувати цілу епоху, дати змістовну характеристику напрямку, стилю в мистецтві.

Гостина кімната шляхетної родини Білецьких на Нікольсько-Ботанічній нагадувала музейну експозицію. Але серед стелажів з раритетними книгами, старовинних меблів, живописних полотен та інших предметів старовини, кожен з яких мав свою історію і пережив з родиною Білецьких різні часи — голод, евакуацію, переїзд з Харкова до Києва після закінчення війни, плинуло звичайне повсякденне родинне життя. Помешкання було прикрашене картинами, особливою теплотою віяло від портрету дружини з немовлям та народною картиною «Козак Мамай». Цей твір був доленосним, бо саме українська народна картина стала темою його захисту кандидатської дисертації (1961). Докторська дисертація була присвячена темі «Українського портретного живопису ХVІІ—ХVІІІ ст. Проблеми становлення та розвитку» (1969).

Була у помешканні і меморіальна кімната батька Платона Олександровича — відомого вченого, театрознавця, літературознавця, доктора філологічних наук, Заслуженого діяча наук УРСР, академіка АН УРСР та АН СРСР — Олександра Білецького. Серед вишуканих речей родина жила, працювала, відпочивала, приймала друзів самих різноманітних професій. У цьому домі завжди були раді гостям, частенько у них жили друзі, знайомі, яких зігрівали увагою, теплом, любов’ю.

Зустрічі відбувалися за великим столом під старовинним абажуром, що створювало особливу затишну і дружню атмосферу. Серед раритетного зібрання книг панував настрій вишуканого мистецтва, кожного разу виникав непередбачений перформанс.

Блискуча гуманітарна освіта, яку він отримав вдома, була продовжена в творчих вузах Харкова, Томська, Москви та Києва.

Платон Олександрович народився і виховувався в творчій родині. Мати, Марія Ростиславівна, добре знала французьку та німецьку мови, викладала в гімназії та реальному училищі Харкова. Від бабусі, Софії Андріївни Зерниченко, Платон Білецький отримав любов до українських пісень, народної творчості, літератури. Батько, Білецький Олександр Іванович, за фахом був істориком літератури. До речі, багато поколінь українських дітей вивчали українську літературу за його підручником. Коло інтересів ученого було дуже широким і різноманітним, що передалося синам — старшому Андрієві та молодшому — Платонові. З дитинства дітей оточувала величезна та різноманітна бібліотека, в якій можна було знайти все — від історичних та літературних галузей до біології, історії мистецтва і навіть фоліантів з окультизму. В більшості випадків, коли сини зверталися до тата з якимись питаннями, він адресував їх до конкретних джерел у бібліотеці. Завдяки цьому в хлопців потроху розвинулися дослідницькі навички, які потім перетворилися в спосіб життя — обидва брати стали вченими.

Вихований в інтелектуальному середовищі, П. О. Білецький протягом свого життя зумів вивести дослідження українського образотворчого мистецтва на широкий рівень обізнаності.

У дитинстві маленький Платон був юннатом — ходив до Харківського зоопарку, годував тваринок, у нього було улюблене ведмежа, з яким їх сфотографували в газеті «Піонерська правда». Спостерігав за тваринами, почав їх малювати — виявилося, що хлопець має хист до малювання, що окреслило подальший його вибір.

Блискуча гуманітарна освіта, яку він отримав удома, була продовжена в Харківському художньому училищі. У воєнні роки навчався в евакуйованому до Томська Ленінградському театральному інституті. А вже у повоєнні роки П. Білецький вступив на 3-й курс Московського художнього інституту. Коли батьки переїхали до Києва, П. Білецький вступив у Державний художній інститут на живописний факультет. Платон Олександрович йшов на «червоний диплом», але захист довелося перенести. Академічна дипломна робота «Зустріч Броз Тіто з Хрущовим на Аскольдовій могилі», виконана під керівництвом видатних живописців О. Шовкуненка та К. Єлева, була відкладена в запасники. Але зміни у політичних відносинах між Югославією та СРСР вимусили створити нову роботу — парадний портрет маршала А. Гречка, а захист відкласти на рік.

Науково-дослідницька праця вченого втілилася починаючи з кінця 1950-х років у створення монографії «Георгій Нарбут», фундаментальні праці «Козак Мамай — українська народна картинка» (кандидатська дисертація), «Українське мистецтво ХVII—ХVIII ст.» та «Український портретний живопис XVII—XVIII ст.» (докторська дисертація). Ось він знайдений камертон узагальнення важливого періоду мистецтвознавчої науки України, з джерел якого живиться не одне покоління дослідників, пишуться наукові доробки, захищаються дипломи, розробляються монографії.

У коло творчих розробок Платона Олександровича, окрім глибин розвитку Українського живопису, входило і Східне та Західне мистецтво, особливо Китай та Японія. Цей інтерес був утілений у монографії «Китайське мистецтво» та популярній книзі для дітей і юнацтва про творчість японського художника Хокусая «Одержимый рисунком».

П. Білецький по суті проклав шляхи для початківців у вивченні основ образотворчого мистецтва не тільки теоретично, а й практично, створивши підручник по основам малювання. Монографії вченого були присвячені видатним нині живописцям, але саме Білецький відкривав широкому загалу цінність творчих надбань Г. Нарбута, не чекаючи відлиги на духовній ниві радянської України.

Платон Олександрович постійно працював в музеях Києва. Особливо плідною була його праця директором Будинку-музею Т. Шевченка. Кожен період віддзеркалювався в його творчому процесі

1959 року до тільки що створеного факультету теорії та історії мистецтва Київського художнього інституту П. Говдя запросив П. Білецького на педагогічну діяльність. З того часу розпочався активний вклад Білецького на теренах культурно-мистецького життя столиці. Через десять років Платон Білецький став професором, потім отримав звання академіка, став членом Національної спілки художників України, членом-кореспондентом Національної академії наук України.

Паралельно із педагогічною та науковою діяльністю П. О. Білецький у 1949—1959 рр. працював на керівних посадах у Київському музеї західного та східного мистецтва, Літературно-меморіальному Будинку-музеї Тараса Шевченка у м. Києві, що підживлювало його наукові ідеї. Саме в цей час зародився його інтерес до Кобзаревої спадщини. Працюючи директором Будинку-музею Т. Шевченка, написав книгу «Шевченко у Києві», а згодом опублікував низку наукових розвідок, які стали вагомим внеском в українське Шевченкознавство. Платон Олександрович страждав на невиліковну хворобу, яка з роками прогресувала. Тому в родині існував свій графік життя. Від створених умов визначалася наукова, творча та громадська діяльність ученого. І вона була досить успішною, бо по праву Платон Олександрович Білецький був «ходячою енциклопедією» з багатьох галузей культури, мистецтва, духовності.

У творчому доробку П. О. Білецького є різноманітні твори — портрети, пейзажі, жанрові композиції. Деякі з них зберігаються в музеях України, в родинній колекції та у приватних колекціонерів. Твори Білецького виставлялися на п’яти республіканських виставках. Серед яких ХІ Всеукраїнська, до 300-річчя возз’єднання України з Росією, ряд пересувних по Україні. Слід відзначити портретні доробки — актриси Л. Руденко, письменників І. Франка, М. Гоголя, Заслуженого артиста Ю. Шумського, академіка Д. Яснопольського. Чимало створив Платон Олександрович характерних автопортретів.

Доктор мистецтвознавства (1971), професор Української академії образотворчого мистецтва і архітектури (1969), Заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії наук України, дійсний член Академії мистецтв України, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1981). Нагороджений медалями «В пам'ять 1500-річчя Києва», «Ветеран праці», Срібною медаллю Академії мистецтв СРСР.

За матеріалами: www.familytimes.com.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 181 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "11 листопада 1922 року народився Платон Білецький"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502