16 грудня — День пам’яті Івана Федорова

ivan_fedorov16 грудня в Україні відзначають День пам'яті Івана Федорова — діяча східнослов'янської культури, одного із перших східнослов'янських типографів, а також гравера, інженера, ливарника.

Перші кілька десятиліть життя Івана Федорова (або Федоровича, оскільки Іван змінював своє прізвище залежно від місця проживання), справді, є майже суцільною білою сторінкою. Як і більшість майстрів свого часу, в історії він з’явився начебто нізвідки, спочатку — лише як ім’я з оточення митрополита Макарія (Іван був дияконом у Кремлівському храмі в ім’я Миколая Гостунського).

Невідомо ні точної дати його народження (деякі біографи варіюють між 1510-м та 1530-м рр.), ні міста чи навіть країни, де він народився.

Автограф Федоровича з 23 липня 1583

Друкарський знак, що його використовував Федоров, подібний до герба білоруського шляхетського роду Рогоз. Утім, до нього належало кілька десятків білоруських, українських та польських родин.

За однією з версій, Іван у 30-х рр. XVI ст., можливо, навчався у Ягеллонському університеті у Кракові, принаймні у “промоційній книзі” цього навчального закладу зберігся запис, що 1532 р. ступінь бакалавра там отримав “Johannes Theodori Moscus”.

Документально засвідченим фактом біографії Івана Федорова є видання ним у 1564 р. першої друкованої книги на руських землях — “Апостола”. Проте, цей факт теж не можна назвати беззаперечним.

На початок діяльності Івана Федорова книгодрукування існувало в Європі вже майже 100 років. На руських землях час від часу також робили спроби друкувати власні книжки — запрошували іноземних майстрів — та спроби були невдалими. Коли у 1552 р. король Данії відрядив до Москви свого друкаря, Іван IV Грозний відмовився від його послуг, але за рік наказав побудувати спеціальний будинок для друкарської справи.

Протягом наступних десяти років у цій першій друкарні було видано сім (принаймні, стільки відомо нині) анонімних, недатованих, так званих безвихідних, книг.

Є всі підстави вважати, що до цих видань причетний Іван Федоров. Ці книги й були першими серед друкованих на Русі. Проте видання відзначались низькою якістю паперу та друку, до певної міри їх можна назвати “учнівськими роботами” працівників першої московської типографії, зокрема — Івана Федорова.

Московський Апостол, 1564

19 квітня 1563 р. Іван Федоров та Петро Мстиславець почали працювати над підготовкою тексту, литтям шрифту та виготовленням гравюр для видання “Апостола”. Роботу було закінчено 1 березня 1564 р.

У книзі було вміщено післяслово, у якому Федоров оповідав історію першої друкарні та першої друкованої (про сім попередніх видань він не згадує) книги на Русі.

Багато зі своїх наступних видань Федоров супроводжуватиме авторською післямовою, де оповідатиме історію цих книг, невіддільну тепер від історії його життя.

У Москві Іван Федоров встиг підготувати та видати тільки одну книгу — “Часословець”, що вийшла двома тиражами і користувалася значною популярністю як посібник для навчання грамоти.

Невдовзі Федоров та Мстиславець змушені були покинути Москву та переїхати у Заблудів, маєток литовського гетьмана Ходкевича. За легендою, їхню друкарню було спалено, а вони самі ледь врятувались від неминучої загибелі. Проте пізніше Федоров головною причиною свого від’їзду назвав переслідування та наклепи заздрісних бояр та переписувачів книг.

Зрештою, всі наступні книги майстра зроблено однаковим шрифтом із використанням тих самих заставок. Тож, вони ніяк не могли згоріти, очевидно, Іван забрав їх із собою, від’їжджаючи з Москви.

У Заблудові Іван Федоров надрукував спочатку “Учительне Євангеліє”, а пізніше Псалтир і “Часословець”. Але у 1572 р. з невідомих причин переїхав до Львова, де заснував нову власну типографію та надрукував друге видання “Апостола”,майже ідентичне московському.

Тоді ж Федоров видав перший руський “Буквар” — для свого часу книгу унікальну й небезпечну для його творця, адже надруковано її було на території, що саме в той час активно окатоличувалась і латинізувалася. Вочевидь, саме тому до нашого часу зберігся лише один примірник першого на східнослов’янських землях “Букваря”.

Наприкінці XVI ст. друкування книг було новою, а тому не надто прибутковою справою. Талановитий майстер потребував покровительства, і таке він знайшов у особі князя Костянтина Острозького, який спочатку зробив Федорова управителем Дерманського монастиря, а потім віддав у його розпорядження щойно засновану в Острозі друкарню.

Наступні п’ять років були найбільш плідними для майстерності Івана Федорова. Одну за одною він надрукував “Грецько-руську церковнослов’янську книгу для читання”, нове видання “Букваря”, “Новий Завіт із Псалтирем” та “Хронологію” Андрія Римші.

Сторінка Острозької Біблії

1581 р. Федоров видав найвідомішу зі слов’яномовних друкованих книг — “Острозьку Біблію”, створену кропіткою працею зі збирання, виправлення та зведення різноманітних писемних джерел та перекладів. Книга мала неймовірний, як на ті часи, наклад — понад 1000 примірників — і була широковідомою у Європі, принаймні примірники книги мали не тільки московський князь, але й король Швеції, італійські кардинали, багато європейських науковців та суспільних діячів.

Причини, що змусили Івана Федорова невдовзі після завершення роботи над своїм найкращим виданням залишити Острог та повернутися до Львова, також можна зарахувати до “білих сторінок”. Відновити свою власну друкарню у Львові майстру не вдалося.

Останні роки життя Федоров більше працював над створенням багатоствольної мортири зі змінними стволами. Відомо, що майже весь 1583 р. Іван провів у Кракові та Відні, де показував імператору свій винахід. Вочевидь, така активність виснажила вже літнього майстра, він повернувся до Львова хворим і 5 грудня 1583 р. помер на руках у єдиного сина.

Надгробок Івана Федорова у білосніжному Онуфріївському монастирі містить, крім імені, дати смерті та друкарського знаку майстра, ще й напис, який коротко й точно характеризує все, що відомо про життя цієї непересічної особистості — “друкарь книг пред тем невиданных”.

До речі

До нас дійшов лише один примірник першого східнослов’янського посібника — «Букваря» з граматикою (його було знайдено в Римі 1922 р.; зберігається він у бібліотеці Гарвардського університету США; факсимільне видання в Києві 1962 і 1974 рр.)

Ще один «Буквар» Федоровича, грецько-церковнослов’янський, надрукований у 1578 році (відомі два його примірники: один зберігається у Королівській бібліотеці Копенгагена, другий — у бібліотеці м. Ґоти, Німеччина; факсимільне видання здійснено в Москві 1983 р.).

Після смерті Івана Федорова обладнання його друкарні перейшло у власність Львівського Успенського братства, пізніше  - Ставропігійського інституту, де користувалися орнаментами Федорова аж до початку 19 століття.

Джерело: ridna.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 197 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "16 грудня — День пам’яті Івана Федорова"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502