19 лютого 1992 — тризуб затверджено як малий герб України

1393937117_trizubСвоєрідною "візиткою" будь-якої країни є її національна символіка. На шляху створення української держави це питання поставало неодноразово, не став винятком і початок 90-х років ХХ століття.  Так 19 лютого 1992 тризуб був офіційно затверджений Верховною Радою у якості малого герба України та головного елемента великого Державного герба.

Разом з Конституцією, прапором і гімном України він є невід'ємною частиною офіційної символіки України.

Цій події передувала кропітка підготовча робота. Ще 24 червня 1991 року було оголошено відкритий конкурс на створення проекту Державного герба України. Також створено робочу групу-журі з представників Народної ради і комуністичної більшості, а ще істориків, мистецтвознавців, музейників.У її складі працювали такі світила, як Ігор Юхновський, Ярослав Дашкевич, Михайло Брайчевський, Юрій Логвин, Павло Сохань, Сергій Білокінь, Валерій Шевчук.

Четвертого жовтня експертна група підбила підсумки конкурсу. Надійшло понад 200 робіт. Важливо, що 192 iз них містили зображення тризуба у різних контекстах. Коли розкрили запечатані конверти з прізвищами авторів, з’ясувалося, що переміг проект історика-геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького (над виготовленням остаточного варіанту працював також художник Олексій Кохан).

24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосувала за незалежність України, а перший документ щодо символіки вийшов лише 15 січня, коли було затверджено музичну версію Державного гімну. 28 січня затверджено Прапор. І лише 19 лютого — Державний герб. Варто зазначити, що це рішення далося непросто.

Першою пропозицією на ранковому засіданні було затвердити як Державний герб України золотистий тризуб на тлі синього щита. Вона набрала тільки 201 голос, оскільки комуністи під різними приводами намагалися затягнути цей процес. Після цього демократично налаштовані депутати оприлюднили заяву, що в разі неприйняття 19 лютого Державного герба вони мають право вийти зі складу Верховної Ради та звернутися до народу і Президента щодо розпуску парламенту. Відтак почали шукати можливості компромісу. Анатолій Матвієнко нагадав ідею про «малий герб» і «великий». Тож помалу всі погодилися, що 19 лютого затвердять «малий», що передбачатиме прийняття колись і "великого". За це проголосував 231 депутат. Так наша держава отримала власний герб, який попри офіційний статус "малого" і за відсутності "великого" виконує роль повноцінного герба країни.

Про походження тризуба як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців існують різні теорії, але жодна не дає задовільного пояснення.

Вважається що, найдавніші археологічні знахідки знака, схожого на тризуб, належать до періоду трипільської культури (5-3 тис. до н.е.). Подібні зображення є на давніх солярних знаках в Індії, Месопотамії, інших регіонах  Євразійського континенту.

З княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх предків. Далі тризуб став спадковим геральдичним знаменом для нащадків Володимира Великого — Святополка І (1015 — 1019), Ярослава Мудрого (1019 — 1054) й інших князів. Двозуб був знаменом Ізяслава Ярославича (1054-1078), Святополка II Ізяславича (1093 — 1113), галицького князя Льва І Даниловича (1264 — 1301). Крім монет, знак тризуба знайдено на цеглі Десятинної церкви у Києві (986 — 996), на плитках Успенської  церкви у Володимирі Волинському (1160), на цеглі і каменях інших церков, замків, палаців, на посуді, зброї, перснях, медальйонах, рукописах, печатках, якими скріплювалися міжнародні договори, укладені Київською Руссю. Його використовували також як символічний і релігійний знак в українському фольклорі і церковній геральдиці.

Хоч тризуб окремі панівні роди вживали як своє родинно-династичне знамено аж до 15 століття, але вже з 12 століття його почав заміняти герб з святим архангелом Михаїлом.

Знову на історичну арену тризуб вийшов у період національно-визвольних змагань українського народу в першій половині ХХ століття. Так у листопаді 1917 р. при Центральній Раді було створено геральдично–прапорну комісію на чолі з Дмитром Антоновичем. 25 лютого 1918 року затверджено герб Української Народної Республіки — тризуб (ініціатором такого рішення виступив М. Грушевський). Автор  проекту - Василь Кричевський. 22 березня того ж року Центральна Рада ухвалила відповідний закон.

До речі, більшість сучасних гербів європейських держав (Польща, Австрія, Німеччина, Бельгія, Іспанія та ін.) виконано на основі родових знаків давніх правлячих династій, тож рішення використати "знак Володимира" виглядає логічним.

У державі гетьмана Павла Скоропадського 29 листопада 1918–го затвердили герб із тризубом, розроблений художником Георгієм Нарбутом. З 22 січня 1919 року, згідно з законом про злуку, тризуб стали використовувати як герб усієї Соборної України.

15 березня 1939 року населення Закарпаття проголосило незалежність держави Карпатська Україна. Державним гербом став  старий герб Підкарпатської Русі з ведмедем, перша синя смуга якого була увінчана тризубом Володимира Великого з  хрестом на середньому зубі.

У 1920-40–вi роки стилізовані зображення тризуба використовували різні українські політичні угруповання — праві і  ліві, зокрема ОУН.

Існує понад сорок версій, які тлумачать суть тризуба. Залежно від того, що саме автори цих версій кладуть в основу свого обґрунтування, їх умовно можна поділити на три групи — предметну, графічну та філософську.

Бачення в зображенні тризуба конкретних рис живих і неживих предметів навколишньої дійсності лежить в основі предметних гіпотез. Дехто вбачає в тризубі відтворення форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображення корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші дослідники вважають, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи норманського крука, норманського сокола або голуба Святого Духа. Значна частина фахівців припускає, що цей символ — емблема, пов'язана з конкретним предметом людської життєдіяльності — якорем, норманським шоломом, сокирою, прапором, рибальським знаряддям, луком зі стрілою, колоском тощо.

Логічним продовженням предметних гіпотез, що пояснюють походження тризуба, є графічні. Проте, якщо фахівці, що належать до першої групи, вбачають у цьому знакові майже тотожне відтворення конкретних рис того чи іншого предмета, то дослідники другої групи - лише спрощене, умовне, стилізоване зображення. Графічні гіпотези пропонують широкий спектр варіантів пояснення походження тризуба. Одні науковці вбачають у цьому символі монограму, тобто сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або ж виразу. Авторство цієї монограми приписують не тільки власне українцям, а й візантійцям, скіфам, грекам та ін. Інші дослідники пов'язують зображення тризуба з орнаментом, тобто візерунком, побудованим на ритмічному чергуванні та поєднанні геометричних елементів або стилізованих зображень живих і неживих предметів. Вважається, що цей орнамент міг мати візантійське, східне, слов'янське або ж варязьке походження. Існує ще одна думка: тризуб — це літера "Ш", яка раніше означала цифру 3.

Цікаві варіанти розв'язання проблеми походження й суті тризуба пропонуються філософськими гіпотезами. Вони трактують цей знак не як дзеркальне чи стилізоване позначення предмета, а як символічне зображення ідеї, поняття або явища. Є думка, що тризуб Володимира — це символ ідеї державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Дехто припускає, що тризуб це знак "Шу" ("Шукання"), тобто нагадування про закони природи з метою підвищення людської активності та відповідальності за свій розвиток.

Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу, три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об'єм і простір світобудови.

Абстрактна ідея Трійці, одним із графічних зображень якої і став тризуб, лягла в основу канонізованої християнської доктрини про єдність Бога-Батька, Бога-Сина та Бога-Духа Святого. Знак Трійці (тризуба) посідає одне з перших місць серед символів світобудови. Деякі дослідники вбачають у ньому символічне зображення Вогню, Води і Життя, інші — єдність Мудрості, Знання і Любові або ж Мудрості, Краси і Розуму. Згідно з однією з версій тризуб є символом Життя.

Тризуб має спільну основу (символ Вакууму-Абсолюту), ліву фігуру (символ позитивного батьківського полюсу), симетричну (дзеркальну) праву фігуру (символ негативного, материнського полюсу) і центральну фігуру (символ дитяти).

Проте, незважаючи на розбіжності в трактуваннях, для громадян України тризуб  символізує державу та складний шлях її творення.

Джерело:  tneu.edu.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 164 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502