20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський

Михайло Туган-Барановський

перший економіст східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків. Його концепції стали підгрунтям розробленої Дж. М. Кейнсом теорії прогнозування ринкової кон'юктури

Михайло Іванович Туган-Барановський народився 20 січня 1865 р. в с. Солоне Куп'янського повіту на Харківщині у заможній дворянській сім'ї. Його батько, Іван Якович Туган-Мірза-Барановський, був військовим. Мати, Ганна Станіславівна Шебельська, походила з української шляхти, що належала до роду стародавніх литовських князів.

Гімназичну освіту Михайло розпочав у 5-й Московській гімназії, продовжив у 1-й Київській та завершив у 2-й Харківській гімназіях.

З Харковом пов'язані і студентські роки Михайла. Вступивши в 1884 р. на фізико-математичний факультет Харківського університету, він одночасно продовжує вивчати суспільні науки, до яких мав великий потяг. У 1888 р. талановитий юнак закінчує екстерном фізико-математичний факультет і одержує ступінь кандидата природничих наук, а трохи пізніше закінчує юридичний факультет.

Освіту Михайло Туган-Барановський продовжує в Санкт-Петербурзі. Молодий вчений поринає у подальше дослідження різних соціально-економічних доктрин і теорій, шукає власний підхід до їх порівняльного аналізу.

У 1892 p. обдарований юнак їде на навчання до Англії. Вершиною цього періоду наукової творчості стала його всесвітньо відома праця "Промислові книги в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя", за яку в 1894 р. він здобув ступінь магістра. Ця праця була першою серйозною спробою вченого знайти відповідь на важливі питання сучасності — про закономірності розвитку капіталізму як господарської системи, про його долю взагалі і в умовах Російської імперії. Тим часом молодий вчений блискуче розпочав з 1895 р. викладацьку діяльність, отримавши приват-доцентуру у С-Петербурзькому університеті. Одночасно він продовжує активну наукову роботу в галузі дослідження проблем капіталізму, його еволюції загалом і російському зокрема. Підсумком дослідження стає його відома праця "Російська фабрика в минулому і тепер. Історія розвитку російської фабрики", де історію розвитку російської фабрики вчений розглядає від кріпосної мануфактури XVII ст. до машинної індустрії 90-х років XIX ст. У 1898 р. вчений на підставі цієї праці успішно захистив у Московському університеті докторську дисертацію. Ця праця набула великого поширення в Росії та за кордоном. У ній заперечувалися народницькі уявлення про можливість некапіталістичного розвитку Росії. Відштовхуючись від марксистських положень про визначну роль економічних сил та їх організації у суспільному розвитку, зростаюче значення машинного виробництва та ін., М. Туган-Барановський здійснив не тільки якісно новий, порівняно з Марксом, аналіз закономірностей еволюції капіталізму, а й запропонував власну теорію криз, започаткувавши, по суті, сучасну теорію кон'юнктури.

Не полишає М. Туган-Барановський і роботи над проблемами промислових криз. Він друкує багато статей з цієї проблеми, зокрема: "Основные причины кризисов в капиталистическом хозяйстве" (1899), "Промышленные кризисы. Очерк из социальной истории Англии" (1900), "Современный промышленный кризис" (1900).

Упродовж короткого часу М. I. Туган-Барановський створив фундаментальні праці з економічної історії Англії і Росії, в яких він розглядав закономірності розвитку світового капіталізму, аналізував значення теорії марксизму (передусім в частині марксової теорії відтворення й криз) у розв'язанні економічних проблем.

Продовжуючи дослідження капіталізму та новітніх явищ у ньому, М. Туган-Барановський докладно розглядає економічну доктрину марксизму. В 1899 р. з'являється його праця "Основная ошибка К. Маркса", яка поклала початок систематичному й ґрунтовному перегляду вченим економічної теорії Маркса. Можна з упевненістю сказати, що останнє десятиліття XIX ст. стало переломним у поглядах М. Туган-Барановського на марксизм. Учений писав, що "ніколи не був необмеженим шанувальником Маркса і завжди ставився до його теорії, визначаючи її сильні сторони, критично". І вже зовсім він не був революціонером.

Однак наприкінці XIX ст. в офіційних колах Михайла Івановича вважали небезпечним марксистом. Через це його викладацька діяльність неодноразово переривалася розпорядженнями Міністерства народної освіти. А в 1901 р. за неблагонадійність М. Туган-Барановського висилають із С.-Петербурга до Полтавської губернії, де починається другий "український" період у житті вченого. Він живе у с. Пізники Лохвицького повіту Полтавської губернії у своїх друзів Русинових. Глибоко переймається інтересами освітньо-культурницької діяльності української інтелігенції, підтримує рух за національне відродження українського народу, збереження української мови, розвиток освіти, літератури тощо. Саме М. Туган-Барановському належала ідея встановлення першого в Україні пам'ятника Тарасу Шевченку в Полтаві, яку і було реалізовано в 1905 р.

Під час перебування на Полтавщині М. Туган-Барановський був повітовим і губернським земським гласним. Учений глибоко переймався життям українського села, внаслідок чого з'явилася його ґрунтовна праця з питань аграрної реформи "Земельная реформа. Очерк движения в пользу земельной реформы и практические выводы" (1905).

Учений аналізує проект земельних реформ починаючи від кінця XVIII ст. з точки зору їх відповідності інтересам основної маси землеробів — дрібних фермерів і селянства. Він наголосив на нереальності марксистських уявлень, підкреслив факт стійкості трудового селянського господарства, вважав необхідним здійснити земельну реформу в інтересах землеробів.

Під час перебування в Україні М. Туган-Барановський пише працю "Теоретические основы марксизма" (1905), в якій переконливо довів не тільки неспроможність вихідної теоретичної бази марксизму, а й обмеженість його філософсько-соціологічних засад. Учений довів ненауковість усієї теоретичної системи К. Маркса, "наріжним каменем" якої є внутрішньо суперечливе поняття "абсолютної трудової цінності".

У 1905 p. M. Туган-Барановський повертається до С.-Петербурга і продовжує викладацьку роботу в університеті на посаді приват-доцента, оскільки заборону на таку діяльність з нього було знято. І він поринає у вир подій та проблем, що хвилювали в той час суспільство. Учений бере участь у підготовці кількох видань, зокрема в редагуванні збірника "Новые идеи в экономике". У 1909 p. він створив та очолив журнал "Вестник кооперации", який вважався одним з найкращих економічних видань не тільки в Російській імперії, а й за кордоном.

У цей час М. Туган-Барановський видає свою знамениту працю "Основы политической экономии" (1909). Цей підручник був одним з найкращих на той час в Росії та Україні.

Високої оцінки заслуговують економічні теорії М. Туган-Барановського з історії й теорії політичної економії соціалізму в працях "Нариси з новітньої історії політичної економії і соціалізму" (1903), "У пошуках нового світу. Соціалістичні общини нашого часу" (1913), "Соціалізм, як позитивне вчення" (1918). М. Туган-Барановський докладно розробив теорію кооперації в її розвитку як одного з гарантів досягнення соціальної справедливості. Свої ідеї про кооперацію він узагальнив у праці "Соціальні основи кооперації" (1916).

Лютневу революцію 1917 року вчений зустрів з великою надією на ті можливості демократизації суспільства, які відкривалися після неї. Він видає кілька праць, серед них "Бумажные деньги и металл" (1917), в якій розробляє моделі монетарної системи, що передбачала заміну грошей на золотій основі на паперові й відкривала шлях здійсненню державної антиінфляційної монетарної політики.

Останні роки свого життя М. Туган-Барановський перебував здебільшого в Україні, куди приїхав влітку 1917 p., захоплений ідеєю національного й державного її відродження. Саме в цей час утворена навесні 1917 р. Центральна Рада перетворюється на всеукраїнський парламент, а його Генеральний секретаріат стає першим виконавчим урядом України. У ньому пост генерального секретаря (міністра) фінансів обійняв М. Туган-Барановський і виконував ці обов'язки до початку 1918 р.

У складних умовах німецької окупації, зміни урядів та їх політики, хаосу й розрухи, страшних років громадянської війни М. Туган-Барановський бере активну участь у створенні Української Академії наук, очолює в її складі соціально-економічне відділення та Інститут економічної кон'юнктури. Його обирають академіком за спеціальністю теоретична економія. В цей останній період свого життя він працює на посаді професора державного Українського університету, а також деканом його юридичного факультету. У січні 1919 p. M. Туган-Барановський був призначений радником української дипломатичної місії у Франції, однак дорогою до Парижа 22 січня 1919 р. Михайло Іванович помер. На сторінках дітища вченого, журналу "Українська кооперація", у некролозі зазначалося: "Один з найвидатніших економістів в Європі, ім'я якого користувалось заслуженим визнанням в цілому науковому світі, М. Туган-Барановський рішуче і впевнено приєднався до українського національного руху і йому отдав свої багаті здібності, свій великий науковий досвід...". Праці М. І. Туган-Барановського відкривали для України перспективу звільнитися від колоніального поневолення, створити власну державу з потужною економікою і культурою.

Джерело: www.ebk.net.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 111 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502