20 травня 1879 р. народився Борис Мартос – Голова Ради міністрів УНР

Борис Миколайович Мартос, видатний український політик і громадський діяч, економіст, кооператор, педагог, —  народився у містечку Градизьк на Полтавщині. Походив з давнього козацького роду.

MzY4BxЗакінчив Лубенську класичну гімназію, 1908 р. — фізико-математичний факультет Харківського університету. Із 1899 р. брав участь у діяльності Української студентської громади; 1900 р. був делегатом Першого Українського студентського конгресу в Галичині, а 1901-го — підпільної конференції Українських студентських громад у Полтаві. В цей час познайомився і затоваришував із Симоном Петлюрою.

Тричі був ув’язнений через політичну діяльність, у тому числі – за участь у Революційній Українській партії (РУП – підпільна партія, заснована М.Русовим, Д.Антоновичем, П.Андрієвським та іншими харківськими студентами). Після звільнення вступив та увійшов до складу керівництва – разом із В.Винниченком, В.Дорошенком, С.Петлюрою, Д.Антоновичем, Л.Юркевичем — Української соціал-демократичної робітничої партії, яка постала на основі РУП. До 1910 р. викладав на вищих курсах та у гімназіях Харкова, проте небавом йому, як «неблагонадійному», викладати було заборонено.

Протягом 1910–1917 рр. працював у кооперативних організаціях Волині, Полтавщини, Кубані, організовував кредитні та споживчі спілки, кооперативні курси. Водночас займався активною політичною діяльністю в УСДРП.

Під час Української Революції Борис Мартос був обраний до Української Центральної Ради та Малої Ради. В першому українському уряді обійняв посаду генерального секретаря земельних справ. Один з авторів Земельного закону. Не підтримував позицію однопартійців щодо скасування приватної власності на землю — вважав, що «селяни розуміють соціалізм як перенесення майна із панського двору до свого власного».

За часів гетьманату Б.Мартос був головою управи Українського кооперативного комітету, викладав у Київському комерційному інституті, входив до ради директорів «Українбанку». В грудні 1918 р., за Директорії, призначений міністром продовольчих справ, а у квітні-серпні 1919р. – з ініціативи С.Петлюри — очолював Раду Народних Міністрів УНР та міністерство фінансів. Сприяв запровадженню грошової одиниці УНР – гривні.

У травні 1919 р. під натиском червоних уряд Мартоса змушений був передислокуватися з Рівного до Галичини. Спроби проведення аграрної реформи викликали невдоволення правих сил «соціалістичними експериментами» Мартоса. У відносинах уряду з керівництвом ЗУНР виникла напруга, що вельми перешкоджало єднанню двох українських республік, і врешті переросла в урядову кризу, наслідком якої стала відставка уряду Мартоса 27 серпня 1919 р.

1920 р. Борис Мартос емігрував до Німеччини, з 1921 р. жив у Чехословаччині. Заснував Інститут сільськогосподарської кооперації, на основі якого була створена Українська господарська академія в Подєбрадах. Автор численних праць із питань кооперації. З 1951 мешкав у Швейцарії, потім у США. Брав участь у діяльності Української вільної академії та Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Б.М. Мартос помер 19 жовтня 1977 р., на 98-му році життя. Похований на православному цвинтарі Баунд-Брук у Нью-Джерсі.

В Полтаві, біля Університету економіки і торгівлі, Б.Мартосу встановлено пам’ятник.

Джерело: ridna.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 91 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502