23 жовтня 1893 року народився Пилип Козицький

Пилип Козицький

композитор, педагог, музикознавець, музичний діяч

kozyckyyІм’я Пилипа Козицького широко відоме в України насамперед музикантам і шанувальникам музики. І як багато діячів української культури, творче становлення яких прийшлося на короткий період українізації 1923-1933 років, він був пов’язаний з Харковом.
Нікуди не дінешся — столиця.
Композиторів до Козицького було в Україні достатньо, починаючи з Дмитра Бортнянського, проте саме Козицькому чи не вперше в історії української музики стати чиновником від музики, іншими словами, очолити все, що пов’язане з музикою в органі влади — народному комісаріаті освіти. Такий собі музичний бюрократ Пилип Козицький. Адміністративні посади музиканти займали і до нього, але тільки ьезпосередньо у закладах культури, а тут наркомат освіти.
Проте все по-порядку.
Пилип Козицький народився 23 жовтня 1893 року у селі Летичівка (нині в складі міста Монастирище на Черкащині у родині священика.
Далі — традиційна доля сина особи духовного стану. Духовна семінарія, згодом Київська духовна академія, а потім і Київська консерваторія у видатного композитора Рейнгольда Глієра, якого вважають основоположником української радянської музики.
Як там вчилося Козицькомув Києві, роки навчання якого припали на революцію і політичний калейдоскоп із владами (нагадаємо, що Київ у роки війни 17 разів переходив із рук у руки — Центральна Рада, німці, гетьман, Директорія, червоні, білі, знову червоні, потім Петлюра з поляками тощо), проте навчання він закінчив, причому паралельно викладав у 1918-1924 роках у Києвському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка.
Він належав до невеликої генерації молодих українських композиторів, які виступали на впровадження у музику модернізму — Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Якова Степового. На честь вбитого чекістом Миколи Леонтовича Пилип Козицький створив 1921 року Музичне товариство імені Леонтовича.
Взагалі, ліберальності більшовиків щодо інтелігенції у перші роки їхньої влади можна було позаздрити. Дехто і заздрив, потім, у таборах або очікуючи постріл у потилицю. Козицького, який за соціальним походженням був не тільки «з колишніх», але і з родини священнослужителя, не тільки не таскали постійно до ЧК, але дозволили викладати, а потім очолити у Харкові редакцію журналів «Музика» (1923—1927) і «Музика масам» (1928—1931), але і очолити Вищий музичний комітет Народного комісаріату освіти УРСР (це була саме та адміністративно-бюрократична посада, про яку згадувалось на початку статті). Саме Козицькому можна завдячувати появою і становленням в Україні мережі музичних шкіл. Щоправда, ця ідея йому була підказана видатним композитором і педагогом Василем Барвінським, який намагався запроваджувати її на Тернопіллі (яке в той час було під Польщею), проте у Козицького можливостей було набагато більше. Проте це жодним чином не зменшує внесок Пилипа Козицького у музичну освіту України.

Крім того, він читав лекції з історії української музики в Харківському музично-драматичному інституті. І це — аж до 1935 року! На посаді редактора музичних видань Пилип Козицький досліджував творчість Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Бориса Лятошинського, друкуючи матеріали у журналах і викладаючи їх студентам.

Принагідно було б  пригадати, що наркомат освіти на початку 1930-х років розташовувався у будинку Держпрому, а жив Пилип Козицький у славетному будинку «Слово» на вулиці Культури разом з Миколою Хвильовим, Майком Йогансеном, Миколою Кулішем, Остапом Вишнею, Миколою Бажаном, Павлом Тичиною, Лесем Курбасом та іншими діячами розстріляного Відродження.
Син Миколи Куліша Володимир, який по війні опинився на еміґрації у США, залишив такі спогади про Козицького, з яким Куліші жили в одному під’їзді. «Перший поверх зліва займав Пилип Козицький. Русявий, вище середнього зросту, в окулярах. Жив майже замкнуто. Родина його складалася з дружини невеличкого росту — артистки радіоцентру, малого синка Тараса, над яким трусилася уся родина, та ще й бабуня і дід — батьки Козицького.Родина Козицьких була всіма поважана і спокійно-статечна». Часто можна було чути крізь вікно, яке в літі завжди було відчинене, фортепіанну гру, або спів якоїсь оперної співачки».
Оце відчинене вікно на першому поверсі призвело до того, що якось вночі до Козицьких заліз злодій і поцупив золотого годинника, незважаючи на те, що композитор швидко підхопився і погнався за ним. Проте злодія не піймав, бо не здогадався крикнути бодай «Тримайте злодія!».
«Не знаю. Як це трапилось. - пише далі Володимир Куліш. - Козицький раптом розвівся з дружиною і виїхав до Києва».
Було це 1935 року. У столиці (Київ став столицею радянської України влітку 1934 року) Пилип Омелянович викладав у своїй альма-матер - Київської консерваторії, навіть 1945 року став її професором. Жив у самому центрі Києва — на вулиці Інститутській, біля зловісного НКВС (тепер Міжнародний культурний центр)
У Києві він знов одружився на матері вже тоді відомої на весь СРСР юної зірки радянського кіно Гулі Корольової, яка під час війни пішла добровольцемна фронт і загинула.
Пилипу Козицькому вдалося легко пережити «єжовщину», хоча у Харкові він працював під керівництвом страшних «ворогів радянської влади» - наркомів освіти Шумського і Скрипника. 1938 року він навіть очолив Українську державну філармонію, а 1940 року вступив до ВКП(б) — посада зобов’язувала.
Наприкінці 1930-х років приятель Козицього відомий скульптор і кінорежисер Іван Кавалерідзе привів його у кіно, де Пилип Омелянович писав музику до фільмів (зокрема до яскраво пропагандистських стрічок Київської кіностудії «Стожари» (1939, режисер Кавалерідзе) і «Кубанці» (1940, режисери Володарський і Красій).
Під час війни він з родиною евакуювався до Уфи, що говорило про лояльність влади до нього (деяких діячів культури або не вивезли, а розстріляли на місці (співак Михайло Донець, мовознавець Петро Франко, син Івана Франка) або вивезли не в Уфу, а до таборів (мовознавець Агатангел Кримський, письменниця Людмила Старицька-Черняхівська. Донька Михайла Старицького).
Проте Козицьому переважно у житті везло (золотий годинник і розірваний шлюб — дрібниці в порівнянні з розстрілом), він повернувся з евакуації, його не помітили під час культурного розгрому кінця 1940-х років, і 1952 року, ще за Сталіна Пилип Козицький очолив Спілку композиторів України (нині Національна спілка композиторів України).

Тепер трохи про творчість композитора, а то ми захопились його громадською діяльністю і сімейним станом. Музика Козицького, як вказував дослідник його творчості М.Гордійчук, ґрунтується на народно-пісенному доробку і пов'язана з традиціями української музичної класики. Він написав опери: "Невідомі солдати" (1934, 2-а редакція "Жан Жірарден", 1937), "За Батьківщину" (1943); кантати — для хору а капела "Пам'яті більшовика" (1951), для дитячого хору "Здрастуй, весно" (1952); для симф. оркестру — сюїта "Козак Голота" (1925), поему "Дочка партизана" (написана 1938 року за мотивами музики до однойменного фільму Одеської кіностудії); хори — "Десять шкільних хорів" (1921), "Вісім прелюдів пісень" (1924), диптих "Дивний флот" (1925), "Вісім українських народних новел" (1936); інструментальні ансамблі, твори для фортепіано, романси, пісні, обробки народних пісень і музику до кінофільмів  (про що вже говорилось).

Він був нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медалями. Помер Пилип Омелянович 27 квітня 1960 року у Києві і похований на Байковому кладовищі.

Вулиці, названі його іменем, є у Києві і Винниці. У Харкові вулиці Козицького нема. І правильно, він же людей голодом не морив і танками не давив, як Постишев, Косіор, Чубар або Якір (у Харкові за ці заслуги вулиці називають).

Джерело: www.parafia.org.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 102 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "23 жовтня 1893 року народився Пилип Козицький"

Увійти, щоб залишити відгук.

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502