26 грудня 1900 року народився Володимир Владко

Володимир Владко

український письменник-фантаст

Український  письменник-фантаст, журналіст і театральний критик, справжнє ім'я якого – В. Еромченко.  Нагороджений двома орденами «Знак Пошани» та медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною грамотою газети «Правда», Почесними грамотами ЦК ВЛКСМ. Був також удостоєний вищої нагороди за творчість «Золотий Космонавт», присудженої Міжнародним журі з'їзду письменників-фантастів соціалістичних країн у Познані.
Народився в Санкт-Петербурзі в родині українських службовців. Закінчив реальне училище, потім в 1921 році Воронезький інститут народної освіти, вільно володів англійською та латинською мовами. Майбутній письменник з дитинства мріяв стати інженером і винахідником, але, рано залишившись без батька, почав допомагати родині (у нього були ще молодші сестра і два брати) заробляючи на хліб працею в газетах і журналах. Виступав з фейлетонами, нарисами та рецензіями, чимало поїздив по країні, а після війни бував і за кордоном. Після закінчення навчання працював у Ленінграді.
Перші публікації Володимира Еромченко відносяться до 1917 року: вірші, фейлетони, рецензії (особливо на театральні теми), які друкувалися в газетах Воронежа і Харкова. У 20-х роках театральна критика була улюбленим жанром його літературної діяльності, а в 1966 році він видає книгу статей «П'єси і спектакль: Нарис театроведению». На початку 1930-х був кореспондентом популярної московської газети «За індустріалізацію». У 1930-х в якості журналіста публікував нариси, статті, окремі брошури і книги в молодіжних і профспілкових видавництвах України про здобутки перших п'ятирічок: «Донбас – золота країна», «Балахна – країна папери», «Наш радянський час», «Тракторобудівник», «Чорна кров землі – нафта», «Люди, кар'єри, домни», «Запряжене сонце», «Наше завтра» та ін. В 1934-му став делегатом (з правом голосу) Першого з'їзду письменників СРСР. В кінці 1930-х років журналістський досвід привів Владка на кафедру теорії і практики партійної преси Українського інституту журналістики в Харкові, де він обіймав посаду старшого викладача.
Але головною пристрастю Володимира Владко була фантастика. Він пильно вивчав праці К. Е. Ціолковського, Ф. Цандера, М. Рынина. М. Вальє і ін. І в 1926 році написав свій перший науково-фантастичний розповідь «Ракетоплан С-218», який був опублікований лише через чотири роки. У 1929 році на сторінках журналу «Знання та праця» був надрукований розповідь Ст. Владка «Помилка Джонатана Ховерса» (Помилка Джонатана Говерса) який був першим начерком до майбутньої першої науково-фантастичній книзі письменника – повісті «Йдуть роботи» (Ідуть роботарі). У тому ж 1929 році ця повість була відзначена в 1929 році премією на Всеукраїнському конкурсі, а окремим виданням вона вийшла у видавництві «Молодий більшовик» в 1931 році. Володимир Владко (1930-ті роки)
А в 1935 році виходить найвідоміший твір автора – роман «Аргонавти Всесвіту» (Аргонавти Всесвіту), в якому описується перше радянське космічну подорож на Венеру і дивовижні пригоди на цій планеті головних героїв. Цей роман Володимир Владко підготував до друку ще в 1933 році, про що в кінці року повідомив в журналі «Знання та праця». Він був готовий надрукувати роман в цьому журналі в 1934 році. Однак, тільки з першого номера 1935 року роман почав друкуватися в «Знання та праця» (закінчилася друк в 21 номері). При цьому 7 жовтня 1935 року була підписана до друку книга «Аргонавти Всесвіту». Таким чином, книжка з'явилася в продажу відразу після закінчення журнальної публікації роману В. Владко.
Роман мав великий успіх серед українських читачів, особливо школярів. Ось як писав про дебюті «Аргонавтів» письменник-фантаст Микола Дашкієв: «Я вчився у восьмому класі середньої школи, коли цей твір надійшло в нашу бібліотеку. Книжку миттєво зачитали до дірок: найзавзятіші претенденти на звання зоряних капітанів негайно заснували астрономічний гурток, а майбутні будівельники зорельотів заходилися майструвати, незграбні, і досить-таки небезпечні! – діючі моделі ракет, де в ролі пального використовували... кіноплівку. Я ж потай від усіх почав писати «продовження» роману, щоб випробувати свою першу поразку на літературній ниві...»
Історія публікацій роману «Аргонавти Всесвіту» має і своє продовження. В 1936 році виходить ще одне видання книги. Оформлена з іншою обкладинкою, з тими ж малюнками, але набагато більшого формату, книга являє собою додаткове видання, т. к. в 1938 році вийшло друге видання офіційне, та ще виправлене і доповнене. Ст. Вдадко взагалі-то не раз і не два допрацьовував і істотно переробляв свої твори, але ось роман «Аргонавти Всесвіту» у цьому «списку» перший. Видання 1952 року знову-таки має відмінності від попередніх видань, а в середині 1950-х письменник знову переробляє свою книгу, яку вирішує озаглавити «Астроплан летить на Венеру». Уривки з першої частини роману він публікує в 1955 році в трьох номерах журналі «Зміна» (Зміна), а уривки з другої частини (уже під назвою «Перші люди на Венері») трохи пізніше, але в 1956 році суттєво доповнений роман виходить у Києві у видавництві «Молодь» під своєю старою назвою. Владко за якийсь вирішив залишити назву роману незмінним і мені видається, що це пов'язано з популярністю книги, до назви якої читач уже звик.
Після такого блискучого видання свого першого твору великого формату, Володимир Владко темою свого другого науково-фантастичного роману несподівано обирає сиву давнину, часи кочівників-скіфів. Книга «Нащадки скіфів» виходить в 1935 році і знову стає помітним явищем в дитячій та юнацькій літературі. Пригоди сучасних археологів у давніх часах, де вони змогли на власні очі спостерігати життя і побут скіфів, було написано яскраво, цікаво і захоплююче з науково-популярної точки зору. І це не дивно, адже автор ґрунтовно підготувався до написання книги. «Мене свого часу дуже зацікавив світ стародавніх скіфів, – пояснював згодом Володимир Миколайович. – Вони з'явилися невідомо звідки і так само загадково зникли, не залишивши ніяких письмових пам'яток. Все наявне в розпорядженні сучасної науки грунтується на матеріальних знахідках під час археологічних розкопок у курганах, та ще на нечисленних записів стародавніх грецьких і римських істориків. Тривалий час я вивчав ці матеріали і вирішив написати роман про життя й побут цих загадкових племен. Я не зумів би, зізнаюся, написати історичний роман в повному сенсі цього слова. І після тривалих роздумів зупинився на своєму улюбленому жанрі наукової фантастики».
У 1936 році повинен був вийти з друку антифашистський фантастичний роман письменника «Аероторпеди повертають на захід», але весь наклад цієї книги був знищений внаслідок того, що як раз в цей момент урядом СРСР готувалося підписання договору з Німеччиною про ненапад. Незадовго до цього в 1933-34 рр. в журналах «Знання та праця» і «Всесвіт» були опубліковані уривки з цього роману: «Загибель ескадри» (1933), «Поразка генерала Древора» (1933) і «Аероторпеди повертають назад» (1934). У центрі сюжету – майбутня війна капіталістичного світу проти Країни Рад із застосуванням різних типів озброєння. І хоча ці невеликі оповідання дійсно постають як уривчасті епізоди картини майбутньої війни, з них ми можемо уявити загальний зміст твору і мета автора показати читачеві різні способи ведення майбутньої війни з застосування нових технологічних рішень. Ці три розповіді написані менш майстерно, ніби справді були начерками для майбутньої книги, але все одно Володимир Владко в 1936 році надрукував кілька оповідань з цього невиданого роману в авторському збірнику «12 оповідань».
У 2014 році відомості про цю книгу виявив київський бібліограф Микола Ковальчук (1951-2014). У Національному музеї літератури України (Київ р.) він переглядав архів письменника, де і знаходився примірник знищеного роману, подарованого 1961 року авторові на святкування його 60-річчя українським літературознавцем, академіком А. В. Білецьким (1884-1961). Ось що про це написав мені в листі Ковальчук: «Книгу Владка «Аероторпеди повертають назад» я нашвидку проглядав, виписав зміст, прочитав післямова, подивився ілюстрації. У книзі описана війна СРСР з об'єднаними капіталістичними країнами, окрема країна не названа. Але, на кожній ілюстрації художник помістив свастику, часто збільшену: то на краватці, то на кокарді, то на нарукавной пов'язці, таким чином підкреслюючи, що доведеться воювати з фашистами. Чому заборонили, поки не ясно, але незрозуміло, чому цієї книги не було у самого автора, можливо, книга була вилучена ще в друкарні і тільки окремі її екземпляри потрапили до таких людей, як академік Білецький. Ясно, що раз Білецький зберіг, а потім подарував книгу на ювілей Владка, то книга представляла і для Владка величезну цінність, саме для подарунка на ювілей зберігалася ця книга». Також за моїм відомостями, що ще один екземпляр «Аэроторпед» є у харківського колекціонера довоєнної фантастики Сергія Федоровича Зайкова (1951). Чи є ще десь екземпляри цієї рідкісної книги – питання?
І, нарешті, третій відомий роман автора – «Сивий капітан» – був закінчений і виданий в самий переддень війни, в 1941 році. У центрі сюжету – політична боротьба комуністів вигаданої країни Іберії (письменник не приховував, що за основу місця дії була взята боролася з фашизмом Іспанія) з диктатором каудільйо Фернандес. А на чолі протистояння – вчений та інженер, якого прихильники знали під ім'ям Сивий капітан, дивного аэромобиля, названого винахідником «Люцифером». Ця диво-машина, Сивий капітан і його прихильники з неабиякою мужністю і відвагою змогли протистояти військам диктатора. «Сивий капітан» – явне антивоєнний твір Владко, який також передчував наближення війни.

Джерело: www.maxima-library.org

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 127 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "26 грудня 1900 року народився Володимир Владко"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502