27 жовтня 1745 року народився Максим Березовський

Максим Березовський

український композитор, диригент, співак

vybor.ua

vybor.ua

Перші музичні враження Березовського пов'язані з мистецьким життям Глухова (діяльність Глухівської співацької школи, виступи капели К. Розумовського, виконання хорів А. Рачинського). Навчався у Києво-Могилянській академії, де вдосконалювався в мистецтві кантового та партесного співу, написав перші тво­ри для хору. 1758 призначений півчим капели вел. князя Петра Федоровича в Оранієнбаумі (тепер м. Ломоносов Ленінгр. обл.). Тут брав уроки співу в італійської співачки Н. Ґарані, виступав в Оранієнбаумі у провідних оперних партіях італьянських композиторів Ф. Арайї ("Олександр в Індії", 1759) і В. Манфредіні ("Семіраміда пізнана", 1760).     Від 1762 — співак придв. Італ. капели, де виступав разом з Є. Білоградською та Г. Мар- цинкевичем. 1763 Б. одружився з "фігурантшею" (артистка кордебалету) тієї самої Італ. ка­пели Францинією Ібершер. У 1760-х навч. у С.Пб. композиції в італ. комп. Ф. Цоппіса і пер­шим зі слов'янських композиторів почав писати хорові духовні концерти в новому класицистському стилі. 1769 був направлений за кордон для за­вершення навчання державним коштом. 1770 брав уроки композиції у видатного теоретика та істо­рика музики падре Дж. Б. Мартіні в Болоньї (одночасно з В. А. Моцартом). 1771 витримав іспит у Болонській філармонічній академії на звання академіка-композитора (разом з відомим чес. композитором Й. Мислівечеком) і став членом Болонського філармонічного товариства. 1772 написав Сонату для скр. і чембало (м. Піза), а 1773 — оперу "Демофонт" (лібр. П. Метастазіо, пост, у м. Ліворно) — перші відомі вітчизн. зразки інстр.-ансамблевого та оперного жанрів. На думку окремих дослідників, до цього періоду належать також 2 клавірні сонати, "Літургія" (у 8-ми ч.), деякі причастні вірші та хор. концерти.

1773 Березовський повернувся до Петербурга. Придворні кола недоброзичливо поставились до нього, і до кінця життя композитор не мав посади, що відповідала б його освіті й майстерності. Як свідчать документи, в останній період життя Березовського майже не одержував платні. Не здійснився й проект призначення Березовського директором Катерино­славської (тепер Дніпропетровськ) музичної академії. До­ведений до відчаю принизливим становищем і матеріальною скрутою, Березовський наклав на себе руки. Його 2-а дружина Надія Матвіївна (дів. прізв. невідоме) пережила чоловіка на кілька місяців (померла 1778 на 27-у році життя й похов. на Волковському кладовищі С.Пб.).

Твори Березовського позначені глибоким драматизмом, тон­ким відчуттям гармонії та ладового колориту, високим рівнем володіння поліфонічною технікою. Уміло використовуючи інтенсивний внутрішній гармонічний рух, вільне застосування поліфонічних протиставлень, напружене протистояння частин форми, Березовський досягає високого рівня образної драматизації.

Вперше у вітчизнізняній практиці у композиторській творчості прозвучали мотиви високого гуманістичного пафосу, протесту проти сваволі, неприйняття зла та ут­вердження ідеї справедливості. Естетика музики Березовського, що випливає з класицистичних понять і ба­гато в чому збігається з творчими засадами В. А. Моцарта, водночас провіщає естет, прин­ципи Л. Бетховена. Березовського можна вважати компо­зитором перехідного періоду від барокових форм до класицистських естетичних принципів: муз. мова та стиліст, прийоми, з одного боку, набли­жають їх до ранньокласицистичного європейського ми­стецтва, з другого — орієнтовані на виражальні засоби української професійної хорової музики барокового типу. І хоча в його творчості утверджувався но­вий класичний тип хор. концерту, на ній позна­чилися суперечливі стиліст, впливи, що не дозволяє однозначно трактувати приналежність Березовського до певної стиліст, школи. З іншого боку, творчість Березовського вперше в історії слов'янської музичної культури, має яскраво виражений авторський почерк, що дозволяє вирізняти його особисту творчу манеру.

З історію української музичної культури Березовський увійшов передусім як автор циклічних (багаточастинних) хор. духовних концертів a cappella, де він узагальнив дотихчасові надбання зах.-європ. та вітчизн. хор. музики. Структурні принципи хор. концертів Березовського були позичені Д. Бортнянським, С. Дегтярьовим, а драматизація його музики вплинула на творчість А. Веделя й С. Давидова. Найяскравіший з творів 5.. де втілилися його світоглядні й естет, принципи хор. 4-част. концерт "Не отвержи мене во есє'-'я старости" (4-голос.).

Значна частина творчої спадщини Березовського тривалий час вважалася загубленою. Муз. дослідники Ю. Келдиш, М. Рицарєва, Af. Степаненко, А. Полєхін, М. Юрченко, зарубіжні дослідники Ф. Фетіс (19 ст.), А. Моозер (20 ст.) та ін. віднайшли й реставрували ряд творів компози­тора. Проте значна частина його надбання й досі відома лише з назв. Існують проблеми з ат­рибуцією творів. До 1917 хор. твори Березовського входи­ли до репертуару провідних колективів (у т. ч. Петербурзької Придворної співацької капели). Тоді ж було запи­сано на грамплатівки концерт "Не отвержи ме­не..." та "Вірую" з Літургії. Наприкінці 20 — на поч. 21 ст. твори Б. виконують Російська академічна хорова капела ім. О. Юрлова (Москва), Держ. акад. хор. капела ім. М. Глінки (С.Пб., див. — Придв. спів, капела), акад. капели України "Думка", "Трембіта"', "Київ', "Відродження" та багато ін. 1818 вперше було видруковано хор. концерт Березовського "Не отвержи мене...". У 19 — на поч. 20 ст. вийшли друком 4 причастні вірші, хор. концерт "Господь воцарися", Літургія (перекладення для чол. складу) та окремо "Вірую".

В наш час нотні видання творів Березовського поповнилися друком віднайдених хорових творів (6 причастних віршів, концерт "Бог ста в сонмі Богов"), скр. сонати та 4-х арій з опери "Демофонт". Поміж щойно віднайдених та ненадрукованих творів 3 клавірні со­нати, симфонія C-dur, хор. концерти: 4-голос. "Слава во вишніх Богу" (O-dur) та 2-хорний "Тобі Бога хвалим"(Cr-dur).

В Україні різні аспекти життя і творчості Березовського вивча­ли О. Бенч, К. Берденникова, Є. Болховитінов, М. Боровик, І. Гамова, Н. Герасимова-Персидська, М. Гордійчук, Г. Гостева, О. Зелінський, Т. Золозова, Левченко, Б. Кац, В. Кулик, С Лісецький, О. Лиховод, О. Москалець, А. Полєхін, І. Пясковський, М. Степаненко, Ю. Чекан, М. Юрчен­ко (1-й і поки що єдиний автор канд. дис. про Б.) та інші. З-поміж представників укр. зах. діаспори — Д Антонович, В. Витвицький та П. Маценко. В Росії — В. Аскоченський, П. Беліков, Ю. Келдиш, Є. Левашов, М. Рицарєва, Л. Федоровська, В. Чернушенко та ін.

Про Березовського О. Рибников написав музичну драму "Опер­ный дом" (2000). На честь 250-річчя Березовського 1996 відбувся ювілейний всеукр. муз. фестиваль і на­ук. конф. "Максим Березовський та музична культура 18 ст."(Київ; Чернігів; Глухів), у Глухові було відкрито пам'ятник Березовському і Д. Бортнянсь­кому. 2005 пройшла Всеукр. хор. асамблея, відповідно концерти у Києві, Чернігові та Глухові, наук. конф. У Росії віднайдено забуту п'єсу П. Смирнова "Максим Созонтович Бере­зовский". В Україні 2006 розпочато зйомки т/серіалу про Березовського.

Джерело: www.composer.ucoz.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 126 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "27 жовтня 1745 року народився Максим Березовський"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502