31 грудня 1877 року народився Гнат Хоткевич

Гнат Хоткевич

український письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний та громадсько-політичний діяч

Гнат Мартинович Хоткевич народився у Харкові, замолоду перебував у селянському середовищі: щоліта його батьки наймитували у купця П. Михайлова в с. Деркачі біля Харкова. Гнат закінчив Харківське реальне училище, після чого зацікавлення інженерним конструюванням привело його до Харківського технологічного інституту.

Проходячи студентську практику на Харківсько-Миколаївській залізниці, він познайомився з революційно налаштованими робітниками. Коли наприкінці 90-х років XIX ст. у промислових центрах України, особливо в Харкові, посилився революційний рух, Гнат Хоткевич разом з передовою частиною студентства брав активну участь в масовках і політичних демонстраціях. Це призвело до того, що в 1899 р. він був висланий з Харкова без права вступу у вищі навчальні заклади впродовж двох років.

Саме тоді гастролював Україною хор під проводом відомого композитора М. Лисенка. З виступів у цьому хорі й почав Г. Хоткевич свій шлях бандуриста-професіонала.

У 1900 р. на клопотання Харківського технологічного інституту Г. Хоткевича було поновлено у студенти і він дістав змогу закінчити освіту. Потім він влаштувався на роботу в управління Харківсько-Миколаївської залізниці, де працював до початку революції 1905 р. Та все далі Г. Хоткевич відходив від техніки і все більше його приваблювали культурне і громадське життя та література.

У 1899 р. Гнат Хоткевич організував перший в історії кобзарства в Україні виступ кобзарів і лірників на XII археологічному з'їзді в Харкові. У харківському Товаристві грамотності він заснував видавничу українську комісію, створив перший в Україні театральний робітничий гурток, що під його керівництвом перетворився у справжній театр. Однак тогочасні політичні умови перешкоджали подальшому розвитку цього театру. В середині 1905 р. він перестав існувати.

У 90-х роках Гнат Хоткевич приділяв багато уваги літературній творчості. Так, у 1897 р. він опублікував у львівській "Зорі" своє перше оповідання "Грузинка". Як модерніст-новоромантик заявив про себе збіркою оповідань "Поезія в прозі" (Харків, 1902), а також романтично-ліричною повістю "Камінна душа". У цьому ж стилі постають цикли оповідань, новел, нарисів "Гірські акварелі", "Гуцульські образки".

Після революції 1905—1907 pp. Г. Хоткевич став активним борцем проти царизму. Письменник брав активну участь у революційних подіях в Харкові і Москві, разом з робітниками мужньо стояв на барикадах Харкова у грудні 1905 p., коли там вибухнуло збройне повстання. Робітники обрали його головою страйкового комітету і делегували у Москву для координації дій революційних сил Росії.

Коли царським військам вдалося придушити збройний виступ харківського пролетаріату, Г. Хоткевич перейшов на нелегальне становище, переховувався у своїх друзів. У 1906 р. він емігрував у Галичину, мешкав у Львові.

Упродовж 1906—1910 pp. Г. Хоткевич написав багато оповідань, нарисів, кілька драматичних творів, у яких він викриває суспільно-політичний устрій царської монархії, оспівує революційну боротьбу народу проти царського самодержавства. Це драма "Лихоліття" (1906), драматичні малюнки "Вони" (1909), "На залізниці" (1910) тощо.

Перебуваючи в Галичині як політичний емігрант, Г. Хоткевич багато корисного зробив там для розвитку української культури. У 1909 р. він організував перший у цьому краї драматичний гурток, що згодом перетворився у справжній театр, який називали "Гуцульським".

Емігрантське життя, навіть серед друзів, було важким. У 1912 р. Г. Хоткевич вирішив повернутися до Харкова. Там його відразу заарештували, посадили у в'язницю, спочатку в Києві, потім перевезли до Харкова, де до кінця 1912 р. письменник сидів у пересильній в'язниці разом з карними злочинцями.

Звільнившись, Гнат Мартинович активно включився в літературне і театральне життя, виступав з лекціями і концертами, з лютого 1913 р. став редактором літературного журналу "Вісник культури і життя". Одночасно з літературною діяльністю він вів велику громадсько-культурну роботу: відновив діяльність робітничого театру в Харкові, з Галичини перевіз групу народних майстрів-різьбярів, влаштував з ними театральні вечори, відкрив у Харкові майстерню гуцульських виробів, розробив програму етнографічних концертів усіх народів тодішньої Росії.

Перша світова війна перервала творчу працю письменника. Як політично неблагонадійного Г. Хоткевича за розпорядженням департаменту поліції в березні 1915 р. в адміністративному порядку було вислано за межі України. Він виїхав до Білгорода в Курську губернію. Але і там йому заборонили жити. Письменник оселився у Воронежі.

У Харків Г. Хоткевич повернувся лише після повалення царизму.

З 1921 по 1928 р. Гнат Мартинович викладав українську літературу в Харківському зооветеринарному технікумі, пізніше вів клас бандури в Харківському музично-драматичному інституті.

Багато часу віддав Г. Хоткевич перекладацькій і науковій праці: переклав всесвітньо відому драму давньоіндійського поета Калідаси "Шакунтала", твори Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюго; вів дослідження і розвідки, зокрема опублікував статті "Народний і середньовічний театр в Галичині" (1924), "Театр 1848 р." (1932) та ґрунтовне дослідження "Музичні інструменти українського народу" (1930). У 1930 р. вийшла перша частина "Підручника гри на бандурі".

У 1932 р. було широко відзначено 25-ліття творчої діяльності Г. М. Хоткевича.

У 1937 р. Гната Мартиновича було репресовано, а в 1938 р. письменник помер, залишивши незавершеними багато творчих задумів, у тому числі й тетралогію про Тараса Шевченка, що мала бути своєрідним пам'ятником Великому кобзареві.

Джерело: www.ebk.net.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 2404 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "31 грудня 1877 року народився Гнат Хоткевич"

Увійти, щоб залишити відгук.

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502