31 жовтня 1883 року народився Михайло Злобинець.

Михайло Злобинець (кобзар Домонтович)

культурно-освітній діяч, поет, бандурист. Організатор та керівник ансамблю бандуристів, майстер з виготовлення бандур. Автор «Самовчителя гри на кобзі або бандурі», збірника творів для бандури.

 

Бандура роботи М. Домонтовича

Бандура роботи М. Домонтовича

31 жовтня 1883 року народився український культурно-освітній діяч, поет, бандурист Михайло Злобинець (кобзар Домонтович).

В 1909 р. Михайло Злобинець закінчив фізико-математичний факультет Київського університету в і повернувся до Золотоноші, де вчителював в чоловічій гімназії. Між його учнів були М. Терещенко, С. Скляренко, П. Чухрай, М. Мішалов та П. Носяра. Михайло Злобинець виявив себе як активний культурно-освітний громадський діяч, поет та бандурист. У 1916–1917 рр. він очолював повітову громаду. У 1917 р. М. Злобінцев став засновником товариства «Просвіта» в Золотоноші. Після революції він працював у системі народної освіти. М. Злобинець був фундатором газет «Вільне слово» та «Вісті Просвіти» (1917).

Як поет Михайло Злобинець друкувався під різними псевдоніми та криптонімами. (Домонтович М. кобзар Домонтович, М. Д.) в альманасі «Перша Ластівка» (1905), журналі «Рідний край» та інших виданнях.

Михайло Злобинець також цікавився етнографією, збирав і записував українські народні пісні та думи («Дума про Богдана Хмельницького» та ін.), зокрема від кобзарів Т. Пархоменка, М. Кравченка та І. Кучугура-Кучеренко. Він був організатором і керівником ансамблю бандуристів і майстром з виготовлення бандур. У галузі кобзарського мистецтва М. Злобінцев залишив помітний слід. На сцені він виступав під прізвищем М. Домонтович – то  було прізвище, яке він перебрав від відомого борця за права селян – Івана Домонтовича. Цей псевдонім та криптонім М. Д. він також використовував у своїй літературній діяльності.

М. Домонтович мав гарний баритон. Гру на бандурі він вивчав під керівництвом чернігівського кобзаря Терешка Пархоменка, його поводиря Василя Потапенка, а також кобзаря І. Кучугури-Кучеренка, який викладав клас бандури в Лисенківській музичній школі під час навчання М. Злобинця у Київському університеті. Про діяльність кобзаря І. Кучеренка М. Злобинець назбирав чимало матеріалів і надрукував у праці «Певцы родной страны» в 1913 р.

У роки навчання в університеті М. Злобинець разом з товаришами-студентами створив невеличкий ансамбль бандуристів, який часто і з великим успіхом виступав у Києві в 1906-1909 роках, зокрема на Шевченківських святах. З рецензії на один концерт, який був організований товариством Боян, знаємо, що в Києві в 1909 р. виступали в ансамблі 6 бандуристів, які грали і співали в супроводі своїх бандур.

В цей час інтерес до грання на бандурі зростав, а матеріалів щодо техніки гри на бандурі не було.

У 1913 році в Одесі вийшов перший зошит «Самонавчитель гри на кобзі або бандурі», який М. Злобинець приготовив та надрукував під псевдонімом М. Домонтович. В праці автор подав короткі описи історії інструменту, вигляду та строю бандури, а також пояснення, як її тримати й грати, подав також коротку теоретичну частину, описав, як строїти бандуру, але нотних прикладів не подав. Можна припустити, що М. Злобинець склав цей підручник або на замовлення О. Бородая, або під впливом потреб часу.

В 1914 р. вийшла друга частина цього самого «Самонавчителя» в друкарні «Діло» Є. І. Фесенка в Одесі. Тут були надруковані кілька творів для голосу в супроводі бандури і по суті то був перший надрукований збірник творів для бандури. Збірник включив в собі обробку пісень:  «Поза гаєм, гаєм» три варіанти в До, Фа і Соль мажорі,  «Гречаники» –три  варіанти в До, Фа і Соль мажорі, «Про Морозенка», «Про Саву Чалого» від Т. Пархоменка, «Про Нечая» від Т. Пархоменка, «На смерть Шевченка» від Т. Пархоменка, . «Про Максима Залізняка» від Т. Пархоменка, Попаденька», «Киселик», «Засідатель», «Соцький», «Про Купріяна», «Хата моя рубленая», «Там, на Ятрань», «Гей, не дивуйте» – для ансамблю.

Підручник був розрахований на бандуру з діатонічним строєм з 7 басами і 20 приструнками. На обкладинці другої частини вміщено оголошення, що незабаром має вийти і другий збірник з нотами, «улаштованими» до гри на кобзі.

Паралельно з роботою над створенням і виданням «Самонавчителя» він писав вірші, які почали друкуватися в 1905 р., а також написав підручник «Арихметика» ч. 1 1917 та ч. ІІ, 1918 р., які були видані в Золотоноші, і підписані М. Злобинців.

М. Злобинець активно береться до громадсько-виховничої роботи і до створення товариства «Просвіти» в Золотоноші. У 1917 р. у Золотоноші він видав ряд політичних праць про Автономію України, про найкращі здобутки Французької революції, збірник революційних пісень, «Землякам малоросам од українців», «Нарис про Український рух в Золотоноському повіті» та інші. В цей час він створює ряд поезії, які критикують позиції русифікованого населення та відстоює українські державницькі ідеали. В 1919 р. М. Злобинець був призначений на посаду комісара справ освіти.

Михайло Злобинець був незаконно репресований і помер на засланні у1937 р. Тому про його діяльність рідко згадувалося в публікаціях, які друкувалися в Україні.

Він був реабілітований у 1988 р.

Джерело: i-pro.kiev.ua

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 139 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "31 жовтня 1883 року народився Михайло Злобинець."

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502