Круглі дати з дня народження відомих українців у лютому 2017 року.

poveche-pochivni-dni-prez-2017-g-sled-zabranata-na-dylgite-uikendi-406271У лютому поточного року виповнюються круглі дати з дня народження багатьох відомих постатей, які залишили помітний слід не лише в українській, а й у світовій історії. На жаль, у багатьох із них була досить непроста доля: вигнання, заслання, бідність, хвороби... Проте їхній внесок в історію – і справді неоціненний.

1 лютого

175 років від дня народження Володимира Орловського, українського живописця-пейзажиста. Один із організаторів Київського художнього училища. Вивчав сучасне мистецтво у Франції, його вважають першовідкривачем барбізонців для українського пейзажного живопису, які імпонували йому реалістичним відтворенням природи, тонким, поетичним її осмисленням. Вже перші біографи художника справедливо виділяли його як “незрівнянного пейзажиста південної природи”, зістав­ляючи з “корифеєм північного пейзажу” І. І. Шишкіним.

120 років з дня народження Євгена Маланюка, українського поета, публіциста, літературного критика, сотника Армії УНР, «імператора залізних строф». За радянських часів належав до найбільш заборонених письменників української діаспори. Книги поезій та прози Євгена Маланюка друкувалися в Польщі, Чехо-Словаччині, Німеччині, Франції, США, Канаді. Його твори перекладалися багатьма мовами. Основною темою його творчості є Україна, її мистецтво, культура, історія. Десятки статей присвячені класичній літературі, митцям-емігрантам, письменникам України радянського часу.

2 лютого

205 років від дня народження Євгена Гребінки (1812—1848), українського письменника, педагога, видавця. Він прожив коротке життя — всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я в літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, байок, романів і оповідань. Разом із Г. Квіткою-Основ’яненком, М. Костомаровим, А. Метлинським, М. Шашкевичем, був ключовою постаттю українського національного відродження. У 1836 познайомився з Т. Г. Шевченком, підтримував його матеріально, брав безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва. У 1840-му допомагав Шевченку у виданні «Кобзаря». Помер Гребінка 3 грудня 1848 року від туберкульозу в Петербурзі. Тіло його перевезли в с. Убіжище на Полтавщині (тепер село Мар'янівка Гребінківського району), де й поховали.

4 лютого

140 років з дня народження Миколи Макаренка, українського археолога і мистецтвознавця. Жертва сталінського терору. Страчений окупаційною владою через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря. Досліджував Софійський собор, пам'ятки Київської держави, Києво-Печерської лаври, брав участь у археологічних розкопках Ольвії, Спаського собору в Чернігові, Крейдищанського комплексу поблизу Сум, Маріупольського могильника. 1934 заарештований за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору, засланий на три роки до Казані. 1936, після повторного арешту, засуджений на три роки і відправлений у Томську виправно-трудову колонію № 2. 15 грудня 1937 року втретє заарештований і постановою «трійки» НКВС СРСР убитий в тюрмі 4 січня 1938. Місце поховання кати приховали.

7 лютого

115 років від дня народження Антіна Рудницького, українського композитора, піаніста і диригента. Музику почав писати у 15 років. У Греції йому гарантували місце професора Афінського університету, але музикант віддав перевагу пропозиції з УСРР. Викладач музичних шкіл у Харкові, Києві, Львові. Диригував оркестрами у Варшаві та Каунасі. Відбував гастролі у різних країнах Європи, турне в Америці. Був автором музичного оформлення і брав участь у зйомках музичного фільму Василя Авраменка «Запорожець за Дунаєм». Автор численних музичних композицій, фортеп’янових творів, камерної музики, симфоній. Після Другої світової війни подружжя Рудницьких зібрало 10 тис. доларів, які передали в УРСР на потреби повоєнної відбудови.

8 лютого

195 років від дня народження Опанаса Маркевича (Марковича), українського фольклориста, етнографа, члена Кирило-Мефодіївського братства. Перший чоловік письменниці Марії Вілінської (Марко Вовчок), батько публіциста Богдана Маркевича. Багато зібраних Маркевичем фольклорних і етнографічних матеріалів опубліковано А. Метлинським, В. Антоновичем і М. Драгомановим. Відбув заслання до Орла за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського братства. Помер у Чернігові від туберкульозу.

95 років з дня народження Григорія Василенка, українського економіста та історика. Досліджував проблеми вартості й ціноутворення. Професор-економіст за фахом, який досяг високих наукових рангів, став відомим істориком. Насамперед його зацікавив прадавній період української історії, що сягав кількох тисячоліть до зародження Київської Русі. За часів, коли переслідувалося кожне нове слово про джерела і коріння українського народу, це була подвижницька праця.

13 лютого

115 років від дня народженням Марії Литвиненко-Вольгемут, оперної співачки (лірико-драматичне сопрано), педагога, народної артистки УРСР. Мала сильний чистий голос, високорозвинену вокальну техніку. Її репертуар містив понад 70 оперних партій. Створила яскраві зразки, позначені національним колоритом: Оксана, Одарка («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського), Панночка, Наталка, Настя («Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» Лисенка), «Катерина» Аркаса, українські народні пісні. Виконувала партії класичного репертуару. Проживала у м. Києві за адресою вул. Пушкінська, 20-а. Померла 3 квітня 1966 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

17 лютого

125 років з дня народження Кардинала Йосипа Сліпого. Був єпископом Української греко-католицької церкви, кардиналом Римо-католицької церкви; з 1 листопада 1944 року – Митрополитом Галицьким та Архієпископом Львівським, з 23 грудня 1963року — Верховним Архієпископом  Львівським — предстоятелем Української греко-католицької церкви. 30 червня 1941 він підтримав Акт відновлення Української держави. Разом з іншими українськими католицькими владиками 11 квітня 1945 року був ув'язнений радянською владою; засуджений на 8 років важких робіт. Відкидаючи постійні радянські пропозиції переходу на православ'я (зокрема пост митрополита Київського РПЦ), був далі засуджений у 1953, 1957, 1962 роках. Відбув разом 18 років заслання у таборах Сибіру, Мордовії, зокрема в Потьмі (табори: Дубравлаг). Кілька разів йому ламали руки, ноги, мав букет хвороб, обморожені кінцівки. Унаслідок численних заходів впливових осіб, на клопотання папи Івана XXIII митрополита Йосифа Сліпого звільнено з ув'язнення. 9 лютого 1963 прибув до Риму, оселився у Ватикані.  25 січня 1965 папа Павло VI іменував його кардиналом. Помер у Римі 7 вересня 1984 року. 27–29 серпня 1992 року прах кардинала перепоховали, перенесли із Собору святої Софії в Римі до крипти собору св. Юра у Львові.

18 лютого

165 років від дня народження Віктора Матюка,  українського композитора, священика і фольклориста. Як священик Віктор Матюк дбав про народну освіту, закладав осередки «Просвіти» у селах. Видав «Шкільний співаник», основу якого становить українська церковна музика. Як композитор Матюк найбільше відзначився в солоспіві, створивши майже 50 пісень цього жанру, покладених на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича й А. Міцкевича. Його «Веснівка» увійшла до золотого фонду української вокальної музики.

65 років з дня народження Джеймса Мейса, історика, політолога, дослідника голодомору в Україні. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні. Організував дослідницьку програму «Усна історія українського голоду 1932–1933 рр.». Згодом свідчення були використані у роботі Комісії США по Голоду в Україні та видані у тритомнику. Уже у 90-х роках, за незалежної України, він подарував 200 годин аудіозаписів безцінних свідчень бібліотеці Верховної Ради України. За якийсь час виявилося, що дослідники не мають можливості ними користуватися, а плівки розкидані по підлозі, деякі з них безнадійно зіпсовані. У 1993 переїхав зі Сполучених Штатів у Київ, де одружився з Наталією Дзюбенко, жив на Троєщині, викладав у Києво-Могилянській Академії, редагував газету «День». Викладав на кафедрі політології у Києво-Могилянській академії. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

19 лютого

165 років з дня народження Катерини Скаржинської, меценатки, фундаторки першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України. На її кошти на Лубенщині проводились археологічні розкопки. У Круглику засновує народну школу, бібліотеку; аматорський український театр. 1880 р. започаткувала перший в Україні приватний музей. Після смерті чоловіка передала колекцію, що складалась з понад 20 тис. експонатів і 4 тис. книг, у дар Природничо-історичному музею Полтавського губернського земства. Останні роки життя провела в Лубнах. Більшовицька влада призначила Скаржинській невелику персональну пенсію, але за клопотанням голови ВУЦВК Г. Петровського була позбавлена грошового утримання. Померла всіма забута в Круглику на 81-му році життя.

24 лютого

 100 років з дня народження Тетяни Яблонської, української художниці-живописця. Сільська тема в творчості Тетяни Нилівни – найглибша; найвідоміша її картина – “Хліб” (1949), що зберігається в Третьяковській галереї (Москва) як зразковий твір «соціалістичного реалізму». Загалом, творчість художниці дуже різноманітна, але головне, що характерне для її мистецтва, – зображення людини з усіма її радощами та горем, труднощами та перемогами.

25 лютого

 130 років від дня народження Леся Курбаса, українського режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача, теоретика театру. Сучасні мистецтвознавці називають його режисером-авангардистом, що випередив свій час на 100-200 років, його творчість і спадщину вивчають і викладають практично у всіх інститутах культури і театральних ВНЗ Європи і світу. Своєю творчістю він прославив український театр «Березіль» (1922—1934), що став одним з лідерів світового театрального мистецтва і виявився небезпечним Радянському Союзу своїм «українським націоналізмом», «чужим соціалізму». У 1937 році він був розстріляний НКВС разом з 1100 іншими “представниками української інтелігенції, які не перевиховалися", «на честь ювілею Великої Жовтневої революції».

27 лютого

 130 років з дня народження Петра Нестерова, пілота-новатора. Першим здійснив без попередньої підготовки переліт за маршрутом Київ — Остер — Ніжин — Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних з повітря, не підготовлених заздалегідь майданчиках. 9 вересня 1913 року о 18 годині 10 хвилин Нестеров на новенькому літаку «Ньюпор»-IV із двигуном потужністю 70 к. с., піднявся над Сирецьким військовим летовищем і на висоті 600 метрів на очах численних глядачів уперше у світі здійснив знамениту «мертву петлю», що згодом стала називатися «петлею Нестерова». 8 вересня 1914 р. здійснив подвиг, взявши на таран австрійського літака. Обидва літаки впали, пілоти загинули. Це був перший повітряний бій із застосуванням тарану у першій світовій війні.

28 лютого

 130 років з дня народження Сергія Борткевича, композитора, піаніста, педагога у вигнанні. Музичну освіту отримав у Лейпцизький консерваторії,  виступав з концертами, гастролював за кордоном, викладав у консерваторії Клінворта-Шарвенки у Берліні. У 1914, на початку Першої світової війни, був висланий із Німеччини і повернувся до рідного Харкова. Після приходу до влади більшовиків був заарештований моряками як представник «буржуазії». Сімейні заводи та батьківський будинок, що служив композиторові домівкою понад 40 років, були націоналізовані, маєток — пограбовано. У листопаді 1920, заради безпеки сім'ї, був змушений виїхати у Константинополь, маючи при собі лише валізу з нотами та 20 доларами. З 1922 мешкав у Відні, де помер у 1952. Могилу Борткевича було знесено бульдозером у 1997. Творчий доробок Сергія Борткевича становить 74 твори, 15 з яких досі вважаються втраченими. За характер музичних творів, композитора називають «останнім романтиком» та «українським Рахманіновим».

Джерело:  «Рідна країна»

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 310 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "Круглі дати з дня народження відомих українців у лютому 2017 року."

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502