Лінгвоурбанізм по-дніпровськи – спроба влити молоде вино в старі міхи

lingvourbanizmВ 1904 році Катеринославська міська дума розглянула клопотання «про найменування вулиць міста назвами з історії місцевого краю». До складу комісії обрано гласних Думи, членів ради музею і відомих діячів міста. Вони працювали півтора роки і запропонували замінити 124 назви з 218 існуючих (57%!). Це історія «списку Яворницького» – вже за часів царату в місті мали би з’явитися вулиці Мазепи, Полуботка, Сірка, Гонти, Скоропадського, Глоби, а також Січова, Отаманська, Паланкова, Курінна.

Хочете дізнатися, як проходило обговорення? Депутат І. Юр’євич: «Несвоєчасно саме зараз, бо у Думи є більш серйозні питання. Перейменування тільки внесе плутанину в життя обивателів, і вони все одно будуть користатися старими назвами». Нічьо не нагадує? Але Катеринославська міська дума список затвердила.

Радянська влада не вважала післявоєнний розрух і відсутність хлібу, краму та сірників приводом для перенесення перейменування на більш благополучні часи. В 1923 році разом із церковними і царськими назвами з мапи міста стерли і українську історію – Хмельницького і Дорошенка, Гетьманську, Гайдамацьку і Запорожську (60 назв за один раз). І гроші знайшлися, бо совіти розуміли важливість топоніміки в формуванні свідомості.

Повернімося в наші часи. З назвами вулиць більш-менш зрозуміло: є комісія та її рекомендації, проходять громадські слухання. Учасників мало – мешканців тема майже не цікавить. Невідворотність заміни комуністичних назв вони вже усвідомили, а які будуть нові назви – їм байдуже, як і раніш було байдуже, жити на Косіора чи ХХІІ партз’їзду.

Слухання проходять по адміністративним районам. Стандартний список райрад із датами, часом і адресами висить на сайті міськради і передрукований майже всіма місцевими ЗМІ. Вказано і адресу Ленінської райради – проспект Нігояна, 77. Це яскравий приклад того, що процес позбавлення від тоталітарної спадщини вже запущено і він незворотній. Хоча би з тієї технічної причини, що з моменту голосування про присвоєння проспектові імені Героя Небесної Сотні пройшло понад півроку і десятки фізичних і юридичних осіб встигли зареєструватися за новою адресою. Група мешканців проспекту й досі судиться з міськрадою за повернення імені Калініна через порушення процедури перейменування. Навіть в разі задоволення позову події розвиватимуться так: міська комісія з перейменувань розгляне питання про присвоєння проспекту Сергія Нігояна імені Сергія Нігояна через урахування інформації з адресного реєстру ГоловАПУ про здійснені перереєстрації. Цього разу процедури дотримаються, і цей проспект носитиме назву, за яку ще взимку проголосовано на сесії міськради.

Мегаполіс можна порівняти з живим організмом, а можна – з великою родиною, де у разі шлюбу міняють прізвища. В даному випадку ми переживаємо процес припинення мезальянсу, в якому були приниження і зґвалтування, процес розлучення з комуністичним режимом. З’являється шанс повертати дівочі прізвища або шукати нові.

Найбільша штовханина очікується навколо назви міста.

Почалося з виступів проплачених рекрутів опоблоку, які верещать про «народилися в Дніпропетровську, в Дніпропетровську і помремо». Хлопці-бабці, не зволікайте, до голосування в Верховній Раді – лічені місяці. Щасти вам.

Депутати, підбадьорені виступами «вати» і налякані електоральними очікуваннями, хочуть жити в ДніпроПетровську і граються в «камінь-ножиці-бамага», «петрос-святийпетро-ніхтонезнаєхтотакийпетровський». Їхня помилка в неуважності до динаміки: місяць тому проти перейменування міста була переконлива більшість, зараз – 50%:50%.

Історики пригадали все – Стара Самарь, Новобогородицька фортеця, Старий Кодак, Новий Кодак, Катеринослав, Січеслав – і їм замало. З глибин історичного факультету випірнув топонімічний франкенштейн – «Дніпрослав». Синтетичне немовля плентається в хвостах рейтингів.

Громадяни теж розстаралися і подали до міськради свої пропозиції – Дніпрополь, Андрієслав, Александрополь, Скіфославськ, Святослав. Майже дійшли до «Новостарокодакослав-на-Дніпрі». Такі назви згодяться хіба що для курйозу. Журналісти провели експеримент: підвели нібито історичну базу під назву «Зажопинськ», (вибачте за некуртуазність), і вийшли на Європейський бульвар з опитувальним листком. До честі наших городян – 80% відмовились підписувати, 6 персон підписали зі словами «чьо, по пріколу», 10 персон підписали в обмін на гречку без коментарів, не читаючи. По закінченні гречки скінчився і експеримент.

Начебто прийнятні назви «Січеслав» і «Новий Кодак» мають суттєвий недолік у сучасному світі – одна на англійську перекладається довго та невимовляємо, а інша – занадто розкручений бренд, що викликатиме регіт. «New Codak? Фотоапарат? Ваші ракети тепер теж мильниці?» Козаки, не ображайтеся, але світ стрімко міняється і назви для етномузеїв теж знадобляться.

В списку залишилися «Дніпровськ» і «Дніпро». Дніпровськ – назва з радянських російськомовних підручників, бо за українськими правилами мало би бути «(місто) Дніпровське». Назва, що намагається втиснутися проміж Нижньодніпровськом та Верхньодніпровськом, залишає по собі присмак меншовартості.

Урбогенезис підвів до єдино можливої назви – «Дніпро».

  1. Збіг назви міста і водойми розповсюджений на всіх континентах – хоч Москва, хоч Детройт.
  2. Сучасний світ тяжіє до скорочення – «NY», «LA», «Вава»(Варшава), «Сімфі», «Дніпро».
  3. Футбольний клуб пропагує цю назву світові. Що ви знаєте про Ліверпуль? Футбол і Бітлз. Про Мілан? Футбол і Ла Скала. Про Барселону? Лише Барса, бо про Гауді знають одиниці. А про всю Україну? Кличко і Чорнобиль. Спорт давно рулить.
  4. Противники назви «Дніпро» наголошують, що назва занадто народна. Так хіба це мінус?
  5. Дніпро – форпост спротиву російській агресії. Тут формуються добровольчі батальйони, сюди везуть поранених, волонтери дивують самовідданістю. Вся Україна розуміє – доки протистоїть Дніпро, доти вона існує як держава. Люди з Дніпра розпочали новий відлік історії.

А тим часом гості міста, студенти і подорожні вже і не знають, що в місті була площа Леніна. Зупинка громадського транспорту – «Площа Героїв Майдану». Вже виросло покоління, що не знає що таке «піонерія» та «комсомол», відтепер виросте наступне покоління, що не домовлятиметься про зустріч на розі набережної Леніна з вулицею Леніна або на перетині Дзержинського і Урицького. В якому місті? Безумовно, в DP.UA!

Член ГО «Майдан Січеслав-Дніпро»  Олена Іваницька

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 246 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Коментарі до запису "Лінгвоурбанізм по-дніпровськи – спроба влити молоде вино в старі міхи"

Додати коментар
  1. Інтелігенція, та патріотично налаштовані містяни, ще за часів, та ініціативи Дмитра Яворницького іменують місто "Січеславом", і як би сучасні "політики", перевертні, не перейменували місто, я повторюсь, але інтелігенція, та патріотично налаштовані містяни, будуть місто найменувати "Січеслав", так було, так є, і так буде. Дуже змістовна назва, на відміну примітивного "Дніпро", як на "Озерці" бариги між собою. Дякую за увагу.

Тут ви можете написати коментар до запису "Лінгвоурбанізм по-дніпровськи – спроба влити молоде вино в старі міхи"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502