«MineCraft» по-українськи.

Ми, українці, дуже дивний народ. Народ, що будь яку добру справу або починання, може обернути з ніг на голову та відмовитись від неї, якщо вона потребує від нас на довгий час згуртуватися та діяти дисципліновано.

ArtOfTheBrick_EricaAnnPhoto_NathanSawaya-152-680uw1

Існує у Світі така собі дуже популярна комп’ютерна гра «MineCraft». В цій грі світ складається з кубиків, з яких можна будувати будь-що на свій смак-знаряддя праці, будинки, всіляку техніку, взагалі все, що прийде у голову тому чи іншому «юзеру». І це дійсно цікаво по маленькому шматочку формувати своє віртуальне оточення на стільки на скільки вистачить фантазії та терпіння. Але ми, українці, ще з стародавніх часів граємо самі із собою у реальну гру, в якій на відміну від вищезгаданої віртуальної, по шматку , крок за кроком, розтягуємо та розділяємо нашу спільну історію, землю, перемогу  та інше.

Починаючи з Сагайдачного та Хмельницького ми могли згуртуватися тільки тоді коли Україні або нашій церкві(у випадку з козацькими повстаннями) загрожувала справжня небезпека. Але після яскравих звитяг завжди починалися роки занепаду - то старшина з гетьманом продавалася ворогу за титули та землю, то народ, заспокоєний локальними перемогами розходився по домівках. Часто перше поєднувалося з другим і породжувало третю, найстрашнішу проблему людства - байдужість до того, що відбувається в його країні, місті, селі або навіть за парканом у сусіда. Прислів’я про «хату з краю» не даремно є одною з головних у визначенні характеру українців. Сильні, дуже працьовиті українці завжди роздробленні насамперед у головах, наче ті кубики у «MineCraft» і ніщо нас на довго не змогло утримати в купі.

Принцип «2 українці-3 гетьмани» пройшов через всю нашу історію кривавими нитками невдач. Цим вміло користувалися та користуються наші зовнішні вороги, які за століття дуже добре навчилися «розділяти та володарювати» на нашій землі. І в громадянську війну 1917-23 рр цим вміло користалися більшовики поодинці знищивши спротиви багато чисельних борців за незалежну українську державу та одноосібно стали господарями в нашій молодій державі, потопивши в крові перші ж прояви демократії та свободи в Україні. Настала страшна радянська доба української історії, в якій з мовчазної згоди українців було знищено десятки мільйонів наших співвітчизників. Так, був спротив від УПА, та в них не вистачило терпіння діяти згуртовано, і навіть у бойових умовах патріотична організація постійно розколювалась то на Бандерівців, то на Мельниківців і т.д.

Але українці вижили, і ось з 1991 року нарешті мають свою державу. Вперше з часів татаро - монгольскої навали в нас є Україна - країна, визнана Світом, з державним символами, Гімном, кордонами і армією. Здавалось би, українці, нарешті досягли своєї мрії і заживуть , як наші  співвітчизники, наприклад, в Канаді, та знову вилазить на поверхню наш містечковий принцип про «хату з краю». Політики та лідери нації продаються не соромлячись потім, людям в очі дивитися, а люди розчаровується(або заспокоюються з такою швидкістю, що ворогам навіть і робити нічого не потрібно – тільки чекати поки ми самі себе не знищимо.

І після помаранчевої революції, а насамперед після Революції Гідності, вмикається український  «MineCraft», тобто «MineCraft» навпаки, всі  по кубику,( а дехто по мільярду) починають шматувати спільну перемогу українців над Януковичем та його режимом. Всі навколо намагаються найскоріше набити кармани славою загальних звитяг, для того щоб потім виміняти її на гроші. Гетьмани та псевдо – лідери починають рости в країні як гриби, після дощу і народ розчаровано тисне плечима - «та всі вони однакові»..

Та правда в тому, що не вони, а ми всі однакові. Ми в чергове повторюємо помилки наших предків, розвалюючи країну байдужістю та цинічним бажанням легкої наживи. Чи зможуть наші діти її знов відродити, як ми відродили в 1991, чи станемо ми господарями у нашому власному домі це вже покаже історія, але…

Вірю, що українці прокинуться і втрачена надія(не Савченко, Карл!) у майбутньому буде відображена у бажанні та вмінні нового європейського українця приймати активну участь у контролі за владою та під час вирішення важливих питань, що стосуються нашої держави, села міста, вулиці, двору тощо…

Бережи Господь Дніпро і Слава Україні!!!

З повагою та впевненістю у майбутньому, член ГО «Майдан Січеслав-Дніпро» Ігор Кабанюк. 

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 408 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "«MineCraft» по-українськи."

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502