«Прощавай «Євро» або «Привет от Михал Иваныча»(м’ясо по- французьки).

image001

Рівно десять днів тому я, як і багато хто з українських вболівальників, не могли дочекатися старту нашої збірної на Євро – 2016.

І от вже менш ніж за два тижні Україна безславно повертається додому не забивши жодного м’яча на турнірі, та поставивши(або повторивши) купу анти рекордів, не взявши жодного балу та пропустивши 5 сухих голів у свої ворота за три матчі під час групового етапу.  Ганьба, яку пережив кожен, хто дивився, як мучиться наша збірна на полях Франції зламала навіть самих поміркованих та толерантних журналістів та критиків, які наразі по заслугах роздають «на горіхи» всім хто був причетний до епічного стрімкого падіння тих, хто вважав, що вони вже все знають у футболі і досягли небувалого рівня майстерності. Та власне сам футбол і не пробачив нам  такого  ставлення до себе ані від збірників, ані від тих, хто захоплюється або навіть живе грою мільйонів. Так, що ж завадило нашим хлопцям вдало виступити на турнірі, який міг і мав би стати визначальним у кар’єрі кожного зі збірників(звичайно вікових футболістів це не стосується)

image002

Та чесно кажучи дива від жовто-синіх ніхто і не чекав – завдання вийти з групи «С»(Німеччина, Північна Ірландія, Польща та власне Україна) сприймалося вболівальниками, як «мінімум», який від нас нікуди не дінеться, не дивлячись ані на бійки між збірниками в УПЛ напередодні поїздки у Францію, ані на дивний остаточний список футболістів, яким випала честь(або скоріше мука) презентувати нашу країну на найбільшому футбольному форумі Європи. І той факт, що при певних обставинах з групи може «вилетіти» лише одна команда ще більше заряджав нас оптимізмом – бо кого-кого, а Північну Ірландію( що донедавна вважалася особисто мною країною по футбольним міркам розташовану  трохи вище за Молдову, Кіпр тощо) українці повинні обігрувати у будь-якому складі та на будь-якому стадіоні. Коротше кажучи українці чекали фірмової для жовто-синіх самовіддачі на полі, «трудових» голів у ворота суперників та як мінімум перемогу над британцями, бойової нічиєї з поляками та гідної гри проти чемпіонів Світу і як наслідок виходу в одну восьму фіналу.

image003

І якщо в матчі з німцями наша збірна ще притримувалася вище викладеного негласного плану на турнір та хоч і програла чемпіонам світу, але жоден адекватний вболівальник, журналіст або експерт не наважився їм дорікнути у недостатній самовіддачі та бажанні зробити все від футболістів залежне для позитивного результату.

Та  в наступному поєдинку з ірландцями гра нашої збірної  була настільки жахливою та безпорадною, що здавалося у жовто-синіх футболках грають хлопці-аматори, що познайомилися один з одним безпосередньо вже на полі у Ліоні, куди вони  прибули, щоб провести виставковий матч з одним із учасників Євро-2016. Наші лідери Коноплянка і Ярмоленко майже одразу розчинилися серед зелені газону та форми британців , і весь матч відзначалися тільки що непритаманними для себе маневрами, навіщось зміщаючись постійно у центр поля, де потім  очікувано їх «з’їдали» ірландці, що з подивом спостерігали в перші 15 хвилин матчу за тим, як українці збиваються на довгі високі передачі, які у купі з рясним дощем та мокрим газоном зробили з нашою командою те, чого самі ірландці зробити і не сподівалися.. Ми самі запропонували пограти   британцям  у британський футбол. Без сумніву зелені не були готові до такого приємного сюрпризу з боку наших, та  все ж вони таки швидко отямилися  і відповідально віднеслися до такого подарунку збоку свого опонента. Ірландці наглухо закрили фланги на яких, по-суті, було сконцентровано всю нашу ударну зброю і стали вичікувати помилки українців у обороні. Тим часом на протилежній половині поля не грала, але мучилась купка футболістів у жовтих футболках збірної України, м’яч ніяк не хотів триматися в ногах у українців, неспроможність в нападі швидко привела до не впевності біля власних воріт - навіть у здавалось би простих ситуаціях наші панікували і просто вибивали його навмання. За відсутності на полі нашого капітана Руслана Ротаня, заспокоїти цей безлад вочевидь було нікому.

«Довикликаний в останній момент» Селезньов як на лижах ковзав у центральному колі, наче тестуючи нові «чешки», так жодного разу і не доторкнувшись до м’яча у першому таймі.

image004

Захисники продовжували обстрілювати свої ж фланги вбивчими для приймаючого їх діагоналями, фланги ж лізли в центр повністю нівелюючи нашу перевагу в техніці та швидкості. Все це виглядало як матеріалізований жах українського уболівальника - за такої гри гол в наші ворота був питанням часу. Це була катастрофа, якої можна було б уникнути, якби… Якби у нашої команди був тренер! Фізично він звісно ж був на лаві, а фактично його не було…

Маючи відмінний радянський вишкіл Михайло Фоменко з якоюсь хворобливою байдужістю незворушно спостерігав за тим, як завдяки його «тренерському генію» опонент збірної України(команда листонош, рибаків та регбістів)  втоптує в газон цвіт сучасного українського футболу разом із їхніми вболівальниками. Не випустивши у старті другий матч поспіль нашого капітана Руслана  Ротаня та змінивши в старті бійця Зозулю на «багатодітного блудного годуючого батька  з Макійовки», «товариш тренер» зробив при наймі від себе все залежне для поразки своїх підопічних. І якщо «список 23» ще багато хто сприймав як непорозуміння, то вже по стартовому протоколу України на другий матч стало зрозуміло, що у Фоменка серце вочевидь не жовто-синього кольору і склад він визначає методом або сліпого жеребу або сліпої людини.

image005

Сидячи на лаві запасних та роблячи вигляд, що переймається тим, що відбувається на полі, та відверто вважаючи такий нищівний для нашої збірної сценарій зустрічі як цілком прийнятний, «товариш тренер» навіть і не думав, щось або когось змінювати. Його цілком все влаштовувало, і навіть гол у наші ворота на початку другого тайму,  міг би при своєчасному втручанні тренера у корні змінити ситуацію саме на користь України. Але й він не розбудив ані керманича збірної, ані гравців.

Другий тайм для наших опонентів став поліпшеною копією першого завдяки пропущеному нами голу. Ірландці спокійно вели матч до перемоги мабуть теж не розуміючи, чому українці здалися без бою і не роблять нічого, щоб врятуватися. Погано знаючи нашого «хитрого лиса Фоменка»  мабуть вони подумали, що в України є «план Б» , який ми незабаром застосуємо, та час спливав, ірландці чекали, а  українська казка про Євро тим часом повільно помирала. І ось починаючи з 71  хвилини наш власний «Special Old» таки згадує про заміни і нарешті на поле починають виходити нові гравці.  І знову заміна від Фоменка демонструє всьому Світові , що нашою збірною керує Мумія Радянського Футболу. Мабуть почувши прокляття, що лунали в ці хвилини на його адресу, Фоменко  начебто прокидається та змінює нарешті Селезньова, що за 70 хвилин так і не виграв у мокрого газону жодного єдиноборства. Замість нього виходить Зозуля і всі надії побачити гру України в два нападника залишаються там де до них після нічиєї у матчі Польща - Німеччина приєднуються наші марні сподівання на вихід з групи. Далі сумніше, на 76 хвилині, як виявилось ще 2 роки тому програної гри, змінами у опорній зоні Михайло Іванович чітко дає всім зрозуміти, що друга поспіль суха поразка його влаштовує. Гармаш думаю і сам не зрозумів навіщо виходив, все і так було вщенд зруйновано задовго до виходу нашого провідного «руйнівника». Заміною «для галочки» став вихід Зінченка за 7 хвилин до кінця, і знову шансу не отримав капітан, точніше без виходу Руслана не отримала шансу наша команда. Втомлені і зневірені хлопці  в кінці отримують ще один м’яч в свої ворота, який позбавляє можливості   Фоменка після матчу спробувати все звалити на не фарт та випадковий пропущений гол.

LYON, FRANCE - JUNE 16: Yevhen Konoplyanka of Ukraine and Stuart Dallas of Northern Ireland compete for the ball during the UEFA EURO 2016 Group C match between Ukraine and Northern Ireland at Stade des Lumieres on June 16, 2016 in Lyon, France. (Photo by Michael Steele/Getty Images)

Поразка в купі з нічиєю, яку як по нотах розіграли наші конкуренти в очній зустрічі пізніше увечері позбавила нас навіть математичних шансів зайняти місце в групі «С» вище четвертого, та логічно завершила 4-річну «еру боягузтва та нерішучості» для нашої збірної. Еру, під час якої з одного з найталановитіших поколінь українських футболістів зробили посміховисько на всю Європу. Зробили ті хто вважає, що футбол існує для них, а не навпаки.

image007

Останній матч з поляками нічого не вирішував, але було цікаво, як же наш «володар замін» змінить склад в порівнянні з попередніми матчами. Ніщо здавалося вже не може погіршити настрій вболівальникам, але талант нашого тренера знову засяяв у всій красі.

За дві хвилини до кінця поєдинку при рахунку 0-1 на користь поляків, Михайло Іванович вирішує як він потім сам сказав, віддати належне Тимощуку, за заслуги перед українським футболом у минулому, випустивши останнього на дві хвилини на футбольне поле. І все б нічого, але вийшов «наш турист» замість єдиного у  складі форварда. Ця витівка тренера, ляпасом вдарила по гідності українських вболівальників-вся країна чекала хоча б на один гол нашої збірної на турнірі, футболісти викладалися всі 90 хвилин проти поляків, щоб хоч якось виправдатися перед країною та собою в першу чергу за ганебну кампанію у Франції, а людина бере та демонструє всім, що плювати він хотів на думку і почуття вболівальників. Лебедина пісня старого дилетанта ще довго буде згадуватися українцями.

image008

4 роки тому Фоменко очолив команду, що зіграла  в нічию на Уемблі. Вдалий, якщо вихід в плей-офф можна так вважати, відбір у 2014 році зіграв з усіма нами злий жарт, і дивлячись на те, як наші грають останні два роки, той відбір, був скоріше наперекір, а ніж завдяки «генію» Фоменка. Вже тоді у другій грі з Францією «талант» почав прокидатися, ну а його розквітом став відбір на Євро2016, де окрім Македонії, Беларусі та Люксембургу ми нікого не перемагали. Перемога ж в плей-офф над Словенією ж скоріше як виключення, що підтверджує правило.  Ганьба, яка так довго відкладалася  вирвалася у Франції.

Під час швидкоплинного турніру весь непрофесіоналізм та застарілий підхід до футболу наших футбольних керманичів пере трансформувався у ганебний результат, що роками накопичувався з середини. Тренер, що не робить замін у товарняку, не може бути нормальним! Тренер, що бере футболіста на Євро, як туриста, за домовленістю чи за хабар, а не за спортивними заслугами, відсікаючи молодь, що могла розкритися на цьому турнірі( та ще потім спілкуючись з журналістами спокійно визнає цей факт та не соромиться цього)- не може бути хорошим тренером! До речі, що заважало Фоменко та його «штабу» за тим же принципом взяти наприклад Зінченка, замість Гусева, або Селезньова замість Кравця? Не знаю як нездарного, а от такого неадекватного та аморфного тренера раніше в збірній точно не було.

image009

Маю надію, що українські вболівальники більш не відчують тієї ганьби яку ми всі пережили цього червня. В Україні є талановиті гравці, і вони, сподіваюсь, ще не раз доведуть, що національна збірна України з футболу це є дійсно головна команда, захищати кольори якої честь для будь якого футболіста і спортсмена.

Бережи Господь Дніпро і Слава Україні!!!

З повагою та впевненістю громадський активіст ГО «Майдан Січеслав-Дніпро», Ігор Кабанюк.

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 388 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "«Прощавай «Євро» або «Привет от Михал Иваныча»(м’ясо по- французьки)."

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502