Щоб змінити свідомість молоді потрібне економічне диво… І – навпаки

za-svoihА поки що крім чорного гумору в нас практично нічого не виходить.

Згадую старий анекдот про замкнуте коло: «Заміж не беруть, тому що – прищі, а прищі, тому що заміж не беруть». На превеликий жаль, схожа ситуація, образно кажучи, відбувається з більшою частиною нашої молоді. Громадські діячі, політики і чиновники прагнуть бачити свідому і патріотичну молодь, а молодь хоче жити в економічно благополучній і дійсно вільній державі – бо заслужила це потом і кров'ю.

Правда, поки ці бажання не збігаються з можливостями. Верхи не хочуть, а не низи не можуть. Не можуть тому що бажають отримати освіту за прийнятною вартістю, а не так, щоб потім впродовж п'яти років повертати банку кредит, відмовляючи собі в елементарних речах. Хочуть не стояти в чергах у лікарнях. Хочуть за одну зарплату придбати сучасний одяг, а не секонд-хенд. Але – їм цього не дають зробити. Й заробити не дають теж.

Здавалося б, свідома молодь, патріоти ціною свого життя і здоров'я забезпечили перемогу демократії в Україні. Повірило нове покоління обіцянкам-цяцянкам, які лунали з високих трибун, окупованих сивоволосими лідерами. Так чому ж, шановні дорослі, ви досі не поспішайте виконувати обіцяне і продовжуєте дурити народ? Або ви не розумієте, що незабаром втратите всіх патріотів – кращу частину населення? Точніше – розгорнете їх проти себе…

Як виховати патріота? Так, розповідати про історію козацтва та українського народу. Так, розповідати про жахи Голодомору, геноциду і тоталітарного режиму. Так, вибивати з олігархів кошти для проведення молодіжних фестивалів та концертів.

До речі, щодо масових заходів це прекрасно розуміли і використовували нувориші часів Януковича. Досить було запросити виступити популярну українську чи зарубіжну групу або відомого виконавця, щоб під прапорами Партії регіонів опинилися тисячі, сотні тисяч молодих людей. І дійсно, саме так купували народ (читай: електорат), але так не створювали патріотів. Зараз ви зрозумієте, чому.

Патріот – це, насамперед, глибоко мисляча людина, яка вміє аналізувати ситуацію. Вона – справжній громадянин своєї країни. Патріот, як би це банально не звучало, не кидає сміття повз урни. Патріот ратує за здоровий спосіб життя і береже свою історію і природу. Патріот може не фарбувати паркани в жовто-блакитний колір і не вивішувати над своїм будинком прапор України, втім він поважає літніх людей і безкорисливо допомагає їм. Патріот може не бути чемпіоном, але все одно замість спирту він обере спорт.

До речі, цікаве спостереження. Коли під час чергових перегонів «регіонали» робили ставку на рок-шоу та фестивалі, їх електоратом ставали байкери, рокери, хіпі та інша неформальна молодь, в середовищі якої не тільки багато любителів випити та веселої травички покурити, а й спожити щось набагато гірше. А на Євромайдані було набагато більше шанувальників спорту, в тому числі фанатів футболу, і саме вони перемогли тітушек та іншу закумарену наркотою мразь. Скажіть, що я не правий?

Але зараз питання в іншому. Як пояснити патріоту, що багатому дядечкові «дозволили» забудовувати берегову зону, губити річку і ліс? Що олігархові з його армією юристів плювати на закони, які, виявляється, пишуть для бідних? Та як нам довести молодій людині, що економічна криза незабаром закінчиться, але треба знову трішки затягнути паски?

Пам'ятається, у 2014 році один з одіозних політиків України віщав: «Після перемоги Євромайдану уряд має зробити так, щоб пересічний громадянин України щодня відчував хоча б невелике поліпшення». І що ми отримали з тих пір?

Щодня країні, народу ще важче. Ми виживаємо. Останні патріоти гинуть на війні. А ті, кого не мобілізували, все частіше поглядають у бік Заходу або, а це набагато гірше – у бік Росії. Тобто країна-агресор українцю може стати ближче, ніж улюблена Батьківщина.

Та хіба ми цього прагнемо? Ні. Але не хочемо ми і так званого ура-патріотизму. Не хочемо ми, щоб глядачі сміялися над танцюючими національний танець дівчатами, грим яких нагадує бойову розмальовку індіанців (скромніше треба бути, улюблені ви наші, ваша природна краса набагато краще!). Не хочемо ми, щоб сміялися над нашими святинями не по ТБ, ні в Інтернеті. А якщо не хочемо, то треба всім взятися за руки, друзі, разом поміркувати і жити правильно.

Звичайно, багато в чому винні саме правителі. І їх, безумовно, простіше і правильніше звинувачувати. Але треба починати з себе. Давайте спробуємо. Де там урна? Немає? От халепа...

Голова ГО «Майдан Січеслав-Дніпро» - Віктор Романенко

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 176 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "Щоб змінити свідомість молоді потрібне економічне диво… І – навпаки"

* Текст коментаря
* Обов'язкові поля для заповнення

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380687755502