Топонімічна революція: щоб від проспекту  Нігояна не дійти до тупика Порошенко

34_decommunizationДекомунізація – це не тільки нове слово, а, в першу чергу, новий процес становлення самосвідомості нації. І його невід'ємною частиною стало перейменування міст, вулиць, проспектів і площ. Однак, чого гріха таїти, громадськість стикається з нерозумінням таких подій для народу. Тому розставимо всі крапки над «i».

По-перше, нам усім слід зрозуміти, що декомунізація – частина процесу реформ, що тривають в державі. У цьому впевнений і директор Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. І нехай (хоча й дуже прикро) на економічних ланах у нас все геть погано, то в даній сфері кожен з нас може внести свою посильну лепту.

Погодьтеся, увічнені в назвах населених пунктів і вулиць імена десятків губителів українського народу – це ніби пройтися містом з прапором вбивці мільйонів людей і кричати, що він – святий.

Що б ви зробили, якби під вашим балконом йшов урод зі стягом, на якому зображена свастика і Гітлер? Правильно, ви, знаючи про звірства фашизму, його б своїми руками задушили. А чим «товариші» Сталін, Дзержинський, Винокуров та інші комуністи були краще? Ото ж!

Безумовно, вирішувати, як перейменовувати ті чи інші об'єкти повинна громадськість. І в Дніпропетровську спеціальна комісія з перейменування вже працює, ретельно вивчаючи думку істориків та враховуючи громадську думку, тобто думку народу. І тільки після обговорення, а, можливо, і референдуму, буде прийнято остаточне рішення. Адже й їжаку зрозуміло: в епоху кризи вносити зайвий розкол у суспільство владі, звичайно ж, не вигідно.

Інша справа, що всім нам треба зрозуміти: зробити це треба обов'язково, щоб не плювати самим собі, своїй пам'яті в душу. Це процес оновлення країни. Важкий, але необхідний як повітря свободи.

Правда, нинішні так звані опозиціонери-реваншисти з колишніх членів Партії регіонів вже намагаються перешкоджати волі народу. Наприклад, пан Вілкул, який мріє восени отримати крісло мера Дніпропетровська, навіть Європейським судом загрожує. Хоча навіть юрист-студент вам скаже: рішення такої високої інстанції якщо і буде, то тільки після проведення чергових осінніх виборів в Україні – бо там таких заявників вістачає. А якщо Європа скаже Вілкулу «гудбай», що він відповість своєму електорату? Може, як той кінь в анекдоті: «Ну, не смогла я»?

Згадаємо, шановні, які назви у нас були славними. Вулиці Козача, Садова, Польова, Троїцька, Грековская, Єврейська, нарешті. А що не так? Чи не дивно, коли в місті, де розташований найбільший у світі єврейський культурно-діловий центр Менора, немає Єврейської вулиці? Втім, зараз, зрозуміло, не про це. Зараз про те, що треба повернути народу його історичну пам'ять, в якій немає вбивць, катів і кровососів.

Так, сперечатися не має сенсу – з документами треба буде попотіти. Але! – нікого без термінової на те необхідності не змушують відразу ж бігти міняти документи, хоча 40-60 гривень в даному випадку – копійки.

Але реваншисти істерику вже зараз розвели страшну. І це коли ще нічого народ не вирішив – бути, скажімо, Дніпру, Січеславу, Дніпрославу, або залишиться стара назва Дніпропетровськ, але з новим трактуванням. Але ні – екс-регіонали рвуть горлянку, мовляв, населенню погрожують велики збитки. Нісенітниця! Більше всіх втратять комерційні організації, багато з яких, між іншим, за нинішніми оппо-блокерами і стоять. Так за чиї гроші вони переживають?

Наприклад, перейменували площу Леніна в площу Героїв Майдану? Хто там прописаний з дніпропетровців? Ніхто – тільки фірми та організації різні, у яких при переоформленні не виникло жодних проблем – хіба що пару ділових папірців переписали. Справ-то!

Правда, з вулицями і проспектами складніше – факт. Скажімо, проспект Калиніна, де розташовано близько 900 квартир, назвали на честь Героя Евромайдану Сергія Нігояна.  Табличок нових там не з'явилося, але й люди не поспішають міняти документи. Тому що ніхто їх не жене нікуди. Тому що, зрозумійте, термінова заміна паспорта та прописки не обов'язкова – інформації щодо таких дій немає в жодному законі.

Втім під час нового оформлення реєстрації вам в документи вже не внесуть стару назву. Це стосується й продажу квартири: також доведеться поквапитися в реєстраційній службі. До речі, перейменовувати планують не більше 10 відсотків назв, так що – без паніки, земляки.

Ну а за результатами діяльності робочої групи при міськраді (а вона в свою чергу працює з громадськими діячами, краєзнавцями, істориками, ретельно вивчає думку населення), відповідальної з питань щодо перейменування вулиць, площ, скверів тощо, рішення вже буде за депутатами, яким ми з вами делегували свої повноваження, дорогі поки ще дніпропетровці. І на прийняття такого рішення на сесії міськради потрібен час: від кварталу до півроку.

Але найголовніше,  щоб до маразму не дійшло. А то багато фанатично і не дуже розумно налаштованих громадян можуть запропонувати перейменовувати старі назви вулиць на честь, наприклад, президентів чи прем'єр-міністрів України. І якщо «провулок Лазаренка» (почесний громадянин міста!) чи «тупик Порошенко» ще хоч якось можна виправдати, то на «площі Яценюка» можна буде сидіти тільки з простягнутою до МВФ рукою.

Як на мене, так нехай краще в нас залишилося б три вулиці 8 Березня.

Голова ГО «Майдан Січеслав» - Віктор Романенко

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 265 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "Топонімічна революція: щоб від проспекту  Нігояна не дійти до тупика Порошенко"

Увійти, щоб залишити відгук.

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380992161366