УПС! І гроші бюджетні зарили в асфальт, а краще б туди когось закопали

1383429820_8012805

Дивуєшся, зачаровує, коли чуєш про що розповідають ветерани. Але – не лише великому подвигу народу на фронті, а й героїчним зусиллям тиловиків. Озирніться, в нас зараз, нажаль, ситуація дуже схожа. В Україні йде війна, і багато в чому її результат так само залежить і від того, як люди працюють в тилу. Точніше, як розподіляються бюджетні гроші, за рахунок яких фінансується і армія. Але в Дніпропетровську, де вдалося зберегти свої кордони і не допустити проявів сепаратизму і тероризму, тепер все геть перекинулося.

Шановні земляки, коли ви обурюєтеся з приводу поганих доріг і відсутності тротуарів, відразу ж на думку спадають – хто? Звісно, батьки міста та області. Це ж їхня компетенція, вони за це гроші отримують. Та саме вони розподіляють кошти на такі цілі.

Так, міський бюджет фінансує роботи з ремонту доріг. І нам це реально підтвердили відповідальні чиновники – кошти перераховані, ось вам документи. Інша справа, що до трудяг ці гроші не доходять. Щодо асфальту на латаних ямах, то він тане після першої ж зливи немов сльози дівчинки неважкої поведінки.

Так про що це ми? А мова йде про фірму «УПС». Назва вже смішне, правда? А вже як там «серйозно» працюють, ви зараз дуже добре зрозумієте.

- Зарплату, навіть мінімальну, на яку оформляли документи робітників, наша бригада не отримувала з початку року, - говорить на правах аноніма один із співробітників вказаного підприємства, який звернувся за допомогою до громадської організації. – Хоча працювати доводиться практично без вихідних, останній раз гроші за виконані роботи ми бачили аж у грудні минулого року. Взагалі тільки мені керівники повинні понад десять тисяч гривень (зрозуміло, що це не по «мнінімалці» - Авт.). Бітум продати? Легко! Солярку – нема питань! Асфальт брату-куму-свату біля двору укласти – будь ласка, тільки дайте чорного «налу»!.. Моя дружина померла навесні, так я просив хоч частину зарплати мені дати – не дали. Кажуть, зателефонуємо. Досі чекаю дзвінка, хай їм грець! А ще пам'ятаю, ремонтували ми дірки на Південному мосту, в січні, в сніг – так би мовити, ями латали. Тонн сорок використовували, так, це правда. Але тільки про якість робіт нічого сказати не можу. А чи надовго цього ремонту вистачить, самі поміркуйте.

За яку манну небесну живе ця людина і інші члени бригади – питання риторичне. Люди кажуть, що буквально виживають за рахунок родичів і знайомих, які і шматок хліба дадуть, і за комунальні послуги заплатять, та й взагалі в біді не кинуть – бо наші вони, українці.

Чи знаємо ми ім'я виконроба, «завдяки» якому витікають у чужі кишені бюджетні гроші? Знаємо, а як же? Чи знаємо ми власників фірми? Знаємо, безумовно! Діляться ці люди між собою? Питання – до прокуратури, міліції, податківців, et cetera.

Лякає зовсім інше. Лякає, що наш респондент, який побажав залишитися (думаю, до суду) інкогніто, збирається покинути рідне місто. З матюками. З зневірою.

Насправді лякає, що в Дніпропетровську, який дійсно витримав всі випробування нового часу, відбувається свавілля. Бардак, кажучи східною мовою!

Страшно! Страшно, що держава, віддаючи бюджетні гроші (читай: народні, тобто наші з вами кровні у вигляді податків), абсолютно не контролює ні сам процес роботи, ні те, чи дійшли ці кошти до Людини. До Громадянина. До того, завдяки кому хоч якось залатані діри...

Мій сусід, ветеран Другої Світової дід Андрій, слухаючи цю історію, сказав:

- Знаєш, синку, мені б пару хлопців з автоматами, та завітати до міськвиконкому, я б їм розповів, як треба правильно жити і працювати в тилу.

«Не дай бог такого рішення проблем!», - подумав я, розуміючи, що в Дніпрі, де все в порядку, війни немає і терактів, на відміну від Одеси і Харкова, теж немає. Але, скажіть мені, звідки відразу ж промайнула думка: «А чому б і ні?».

І не варто вважати це закликом до бунту. Краще давайте разом вирішимо, де наші (наші, а не минулі) правоохоронні органи, де ці контролюючі «все і вся» інстанції? Де люди, яких ми – за допомогою податків – найняли, щоб був порядок?

УПС! І тигри біля ніг моїх вмостилися... То де та клітина, в яку цих «тигрів доріг» треба заховати? І хто, в решті решт, повинен це зробити?

Голова ГО «Майдан Січеслав» - Віктор Романенко

Офіційна сторінка ГО "Майдан Січеслав-Дніпро" у Фейсбуці! Приєднуйтесь!

Опубликовано Громадська організація "Майдан Січеслав-Дніпро" 9 июня 2017 г.
 
 

Сподобалася стаття? Підпишіться на RSS.

Стаття прочитана 149 раз(ів).
 
Ще з цієї рубрики:
Тут ви можете написати коментар до запису "УПС! І гроші бюджетні зарили в асфальт, а краще б туди когось закопали"

Увійти, щоб залишити відгук.

Архіви
Наші партнери
ГО «Нове бачення»

ГО «Сила Майбутнього»

ГО «Екодніпро Стандарт»

ГО «Суспільство проти свавілля»,

ГО «Характерник» м. Павлоград

Читати нас
Контакти
e-mail:

maidan-sicheslav@i.ua

т.: +380992161366